Таємні маршрути нафти: як Близький Схід обходить блокаду Ормузу

Близькосхідні нафтові компанії продовжують експортувати великі обсяги сировини з Перської затоки, попри регулярні атаки на судна в Ормузькій протоці. Щоб зменшити ризики, танкери вимикають системи ідентифікації, непомітно проходять протоку, а потім перевантажують вантаж на інші судна біля узбережжя Оману. Така схема стала одним із головних інструментів підтримки глобальних поставок після початку війни у регіоні.

За даними аналітиків, обсяги таких прихованих перевезень уже перевищують 4 мільйони барелів на добу. Точні цифри оцінити складно, оскільки судна навмисно приховують своє місцеперебування. Для порівняння: до конфлікту через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 мільйонів барелів — приблизно п'ята частина світового експорту. Минулого тижня міністр енергетики США Кріс Райт зазначив, що за попередні сім днів протокою пройшло лише близько 9 мільйонів барелів на добу.

Біля узбережжя Оману зараз накопичилося близько 150 суден — від великих танкерів до суховантажів, тоді як у січні їх було лише близько 40. Таку схему використовують не лише Об'єднані Арабські Емірати, а й Ірак, Катар та Кувейт. Саудівська Аравія поки що не задіяла цей механізм у великих масштабах, однак її танкерна компанія Bahri вже розмістила 16 супертанкерів біля Оману, ще три мають прибути найближчими днями. Разом вони здатні перевезти близько 38 мільйонів барелів.

Попри ризики, перевезення не зупиняються. Державна нафтова компанія ОАЕ Abu Dhabi National Oil Co. повідомила, що після початку війни 23 її судна зазнали атак під час проходження протоки. Загинула одна людина, ще 20 членів екіпажів отримали поранення. У компанії заявили: «Попри повторні атаки на наші судна, ми сповнені рішучості й надалі безпечно постачати енергію на світові ринки». Атаки зазвичай лише ненадовго затримують поставки, але ризики для моряків зростають: у регіоні фіксують дедалі більше розливів нафти.

Ці схеми допомогли уникнути значно сильнішого шоку для світового ринку. На початку конфлікту деякі експерти прогнозували зростання ціни нафти до $150 за барель, але у серпні Brent переважно торгується в діапазоні $80–90. Ормузька протока була закрита з кінця лютого після початку війни між США та Іраном, що спровокувало різке зростання цін. Її відкрили 18 червня після домовленості про 60-денне припинення вогню та зняття морської блокади іранських портів. Однак уже на початку липня сторони відновили удари, і Іран знову оголосив про закриття протоки.

13 липня Дональд Трамп заявив про запровадження 20% збору з вартості вантажів, що проходять через протоку, та відновлення блокади іранських суден. Тепер Іран регулярно атакує танкери без свого дозволу, а США б'ють по іранській військовій інфраструктурі. На початку серпня голова Вищої ради національної безпеки Ірану Мохаммад Багер Золгадр оприлюднив вимоги для відкриття протоки: виведення військових, припинення війни, зняття блокади, відшкодування збитків та розблокування заморожених іранських активів.

Підсумовуючи, можна сказати: поки що близькосхідні виробники адаптувалися до блокади, створивши паралельну логістику, але ситуація залишається крихкою. Подальша ескалація може зірвати ці маршрути, і тоді світовий ринок нафти зіткнеться з серйознішим дефіцитом, ніж зараз.