Сидерати у третій декаді вересня: що встигне зійти до холодів

Спершу ділянку очищають від рослинних решток і бур'янів, а ґрунт перекопують вручну або обробляють мотоблоком. Далі поверхню розрівнюють і висівають сидерати — культури, які вирощують не заради врожаю, а щоб земля не залишалася порожньою. Їхнє коріння тримає ґрунт, а зароблена зелена маса стає джерелом органічної речовини.

Серед популярних варіантів для осіннього посіву — біла гірчиця. Вона росте швидко, і за два місяці її можна загорнути в ґрунт. Є й обмеження: гірчицю не радять висівати перед культурами з родини капустяних, адже вона може сприяти накопиченню спільних хвороб.

Альтернатива для тих, хто наступного сезону планує вирощувати капусту чи інші хрестоцвіті, — овес. Це теж швидкорослий сидерат: після нарощування зеленої маси його заробляють у ґрунт.

Ще один варіант — фацелія. Вона швидко сходить і не має спільних хвороб та шкідників з основними культурами, тому добре вписується в сівозміну. Проте для третьої декади вересня строк посіву варто зіставляти з погодою конкретного регіону: пізній посів може не дати рослині достатньо часу для розвитку до холодів. Варто також придивитися до великонасінних озимих культур, але після середини вересня для пізнього посіву краще обирати ті рослини, які встигають сформувати достатню масу за скороченого світлового дня.

Заробляти сидерати потрібно до цвітіння — коли стебла й листя ще молоді та швидко розкладаються. Зелену масу подрібнюють і загортають у верхній шар ґрунту. Щоправда, восени це стосується не всіх культур: озимі сидерати можуть зимувати на ділянці, а скошують чи заробляють їх уже навесні.

Отже, третій тиждень вересня — це час, коли вибір сидерату залежить від двох чинників: погоди у регіоні та того, що ви плануєте вирощувати на цій ділянці наступного сезону. Головне — не залишати землю голою і встигнути посіяти до того, як світловий день скоротиться настільки, що рослини не встигнуть набрати масу.