Суд у Запоріжжі виправдав митника у справі про 48 мільйонів: чому аргументів обвинувачення не вистачило

За матеріалами справи, на момент подій чоловік обіймав посаду головного державного інспектора відділу, що займався провадженнями про порушення митних правил. У 2019 році митниця розслідувала порушення під час експорту українськими компаніями товарів, зокрема соєвого шроту. Інформація, яку отримали від Азербайджану, показала: зазначені в документах компанії-одержувачі насправді не мали договірних відносин з українськими підприємствами й товар не отримували.

За цими фактами митники склали протоколи про порушення митних правил. Найбільший епізод стосувався товару вартістю близько 21 мільйона гривень. За версією обвинувачення, інспектор, якому передали матеріали для подальшого провадження, не встиг вчасно скерувати їх до суду. Одну зі справ він отримав 1 липня 2019 року, а до суду вона потрапила лише в серпні, коли строк накладення адміністративного стягнення вже минув. Через це провадження щодо директора підприємства закрили, хоча порушення митних правил у тій адміністративній справі суд уважав доведеним.

Слідство оцінювало можливі втрати бюджету лише за цим епізодом майже в 42 мільйони гривень — приблизно 21 мільйон вартості товару та стільки ж штрафу. Ще у двох епізодах ішлося приблизно про 3 мільйони гривень кожен. Загальна сума цивільних позовів держави становила близько 48 мільйонів гривень.

Проте суд наголосив: експертні висновки говорили про можливі, а не фактично встановлені збитки, адже розрахунки робилися за умови, що фігурантів митних справ притягнули б до адміністративної відповідальності. На думку суду, таких підрахунків недостатньо для доведення тяжких наслідків. Тож інспектора визнали невинуватим і виправдали через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення. Три цивільні позови про стягнення близько 48 мільйонів гривень залишили без розгляду, а арешт належної обвинуваченому земельної ділянки скасували.

Для держави це означає, що кошти, які вона розраховувала стягнути, на цьому етапі залишаються непідтвердженими в судовому порядку, а питання відповідальності за прострочені матеріали переходить на апеляційний рівень. Вирок уже оскаржили — справу передано до Запорізького апеляційного суду, який і визначить остаточну позицію в цій історії.