Обвинуваченим за статтею 255 ККУ не дають автоматичної відстрочки від мобілізації

Українське законодавство не має загальної норми, яка б автоматично забороняла призивати до Збройних Сил громадян, чиї справи ще розглядає суд. Про це заявив юрист Євген Корнійчук. За його словами, статус обвинуваченого за статтею 255 Кримінального кодексу України — створення або керівництво злочинною спільнотою чи організацією — не є юридичною підставою для уникнення мобілізації. Це працює за умови, що обвинувального вироку, який набрав законної сили, щодо людини ще немає.

Закон розмежовує типи правопорушень, коли йдеться про придатність до служби. Частина 2 статті 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» справді забороняє комплектувати військові формування особами, які мають статус обвинувачених на стадії судового розгляду. Але ця норма вузька: вона стосується лише тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень. Стаття 255 ККУ до корупційних не належить, тож на її фігурантів заборона не поширюється. Відтак сам факт відкритого судового процесу за цією статтею не дає права на звільнення від служби.

Ключовим стає поточний процесуальний статус підсудного, насамперед обраний судом запобіжний захід. Правозахисники наголошують: фактичне проходження військової служби має узгоджуватися із судовими обмеженнями. Якщо людина перебуває під домашнім арештом, триманням під вартою або має інші суворі обмеження, мобілізувати її без окремої юридичної оцінки неможливо.

Фахівці також вказують на різницю між поточним розглядом і остаточним рішенням суду. Коли провадження завершується обвинувальним вироком, що набирає законної сили, для людини настають зовсім інші правові наслідки.

Отже, для фігуранта справи за статтею 255 ККУ все залежить від двох чинників: чи є остаточний вирок і який запобіжний захід до нього застосовано. Без цих умов призов не виключається, а сам лише статус обвинуваченого відстрочки не створює.