Справа Кривоноса: Кравченко оприлюднив нові записи напередодні голосування за свою відставку

За версією Кравченка, у 2014 році Кривонос, який тоді очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції, разом з іншими особами нібито вимагав від заявника 72 тисячі доларів за отримання земельної ділянки. Згодом, стверджує генпрокурор, він брав участь в організації продажу цієї землі та заниженні її вартості в документах.

Кравченко перелічив два склади, за якими, за його словами, підозрюється Кривонос: прохання надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, в особливо великому розмірі — для себе та третіх осіб, а також організація складання і видачі оцінювачем завідомо підробленого офіційного документа, що посвідчує факти юридичного значення. Посадовець наголосив, що у схемі діяла група осіб за попередньою змовою.

Окремо Кравченко звернув увагу на кадровий вимір історії. За його словами, ці факти вже були предметом розгляду конкурсної комісії з обрання директора НАБУ, але це не завадило комісії включити Кривоноса до трьох кандидатів, рекомендованих на посаду. «Маємо ситуацію, коли особа, яка обґрунтовано підозрюється у корупційних діяннях, в результаті очолила орган, основним призначенням якого є протистояти таким діянням», — заявив він.

Це не перша така заява. 14 вересня Кравченко повідомив, що підписав підозри Кривоносу — у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі — а також особі, близькій до керівника САП, за вплив на суддів ВАКС, пропозицію їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.

У НАБУ ці заяви заперечують: там кажуть, що жодних підозр Кривоносу офіційно не вручали, а дії генпрокурора разом із САП розцінюють як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.

Політичний контекст навколо історії загострився того ж тижня. Президент Володимир Зеленський заявив, що у Кравченка є лише один шлях — звільнення з посади, і закликав Верховну Раду невідкладно підтримати відставку генпрокурора. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що голосування відбудеться 15 вересня. Сам Кравченко заявив, що виїхав за кордон у відрядження.

Що це означає для країни. Йдеться не просто про обмін звинуваченнями між двома відомствами, а про конфлікт, у якому опинилися ключові інституції — Генпрокуратура, НАБУ, САП і суд, що розглядає справи про корупцію на найвищому рівні. Для громадян практичний наслідок полягає у тому, чи збережуть антикорупційні органи можливість працювати без політичного тиску і чи не стане кадрова турбулентність у прокуратурі приводом для гальмування вже відкритих справ. Голосування парламенту 15 вересня має дати відповідь на першу частину цього питання — але не на другу.