Штрафи за швидкість удвічі більші: що змінять два законопроєкти для водіїв

На розгляд парламенту виносять два документи. Основний, № 15348, який підтримав комітет з питань правоохоронної діяльності, передбачає зростання штрафу за перевищення швидкості понад 20 км/год із нинішніх 340 гривень до 680. Для тих, хто перевищить межу на 60 і 80 км/год, санкція становитиме відповідно 2720 і 3400 гривень. А 17 тисяч гривень доведеться сплатити водієві, якого протягом року щонайменше п'ять разів спіймають на значному перевищенні.

Альтернативний проєкт № 15348-1 пропонував жорсткіші правила: 2550 гривень за перевищення понад 40 км/год, 17 тисяч за четверте таке порушення за рік і позбавлення прав на рік за п'яте. Головна його новація – зниження порогу відповідальності з 20 до 10 км/год. Комітет до цього варіанта прихильності не виявив, і член комітету Андрій Осадчук сумнівається, що голосів вистачить навіть на м'якший документ. Він називає голосування політичним тестом на зрілість колег.

Потреба в змінах підкріплена цифрами. Смертність на українських дорогах уже десять років тримається на рівні 3–3,5 тисячі осіб на рік (виняток – 2022-й через відтік людей і паливну кризу), а на мільйон населення припадає приблизно удвічі більше загиблих, ніж у країнах ЄС. Загалом щороку в аваріях із загиблими та травмованими страждають від 23,6 до 27,2 тисячі українців.

Інструменти контролю теж посилюються. Від 31 серпня на вулицях Києва та області працюють «фантоми» – патрульні автомобілі, що фіксують порушення швидкості автоматично; за перші 11 днів вони зареєстрували майже 14 тисяч випадків. Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький наголошує, що мета цих авто – не кількість штрафів, а превентивний ефект. Загалом камери автофіксації цього року зафіксували 3,5 мільйона перевищень швидкості, тоді як патрульні з TruCAM – майже 400 тисяч.

Експерти сходяться на тому, що самих штрафів недостатньо. Директорка ЦЕДЕМ Олеся Холопік називає надмірну швидкість «вбивцею номер один» і зазначає, що кожна друга смертельна ДТП стається саме через неї. Білошицький у свою чергу вважає нинішній розмір штрафу таким, що має антиефект і радше спонукає до порушень. Голова ГО «Київ автомобільний» Олексій Мкртчян пропонує врівноважити покарання заохоченням – наприклад, знижкою на автоцивілку для водіїв без штрафів за рік – і вказує на розпорошеність відповідальності між відомствами.

Другий складник безпеки – інфраструктура. Костянтин Щербаченко з «Української асоціації аудиторів безпеки автомобільних доріг» пояснює, що широка смуга психологічно штовхає водія до швидкості, а забудова обабіч трас створює місця концентрації ДТП. Він підтримує звуження смуг, «дорожню дієту» та охоронні зони вздовж доріг. Шведський досвід Vision Zero, за словами викладача Лундського університету Аляксея Лаурешина, будується на тому, що відповідальність за смертельні аварії несуть і проєктувальники транспортної системи: за майже 30 років смертність на дорогах Швеції знизилася приблизно на 70%.

Показово, що суспільство готове до непопулярних кроків. Серпневе дослідження Info Sapiens на замовлення ЦЕДЕМ показало: 84% українців підтримують позбавлення прав систематичних небезпечних порушників, 77% – суттєве підвищення штрафів за перевищення швидкості, а серед регулярних водіїв таких 65%. Натомість у комітеті лунали й заперечення: нардепка Юлія Яцик вважає такі штрафи не на часі через падіння рівня життя, а Владлен Неклюдов заявив, що під час війни цього робити не потрібно, бо «будуть страждати прості люди».

Підсумок: навіть ухвалення м'якшого з двох проєктів зробить перевищення швидкості відчутно дорожчим, а для злісних порушників – передбачувано ризикованим. Але цифри загиблих свідчать, що сама лише ставка на штрафи не дасть європейського результату: паралельно потрібні зміни в інфраструктурі та чітка відповідальність за безпеку доріг.