Продаж посуду обернувся втратою 80 тисяч: як працює схема «захисту коштів»

За даними поліції, до відділення звернулася 33-річна жінка. Вона розповіла, що розмістила на одному із сайтів оголошень пропозицію продати посуд. Невдовзі в месенджері їй написав чоловік, який назвався потенційним покупцем, і надіслав посилання для оформлення купівлі. Жінка перейшла за ним.

Після цього їй зателефонував невідомий, який представився працівником банку. Він повідомив про нібито загрозу шахрайства і під приводом «захисту коштів» отримав доступ до банківських карток та мобільного банкінгу жінки. У результаті кількома операціями з рахунків перерахували 80 083 гривні на невідомі рахунки.

Суть цієї схеми в тому, що зловмисники грають не на довірі до покупця, а на тривозі за власні гроші. Посилання від «покупця» лише відкриває двері: воно дає шахраям привід зателефонувати наступного разу вже від імені банку. Далі людина чує знайомі слова про загрозу, потребу терміново діяти й «захистити» рахунок — і сама передає те, що відкриває доступ до грошей.

Для продавців на онлайн-платформах це означає просте правило: покупець ніколи не потребує даних вашої картки, щоб щось у вас купити. Посилання з месенджерів, реквізити картки, PIN- і CVV-коди, паролі від онлайн-банкінгу та коди з SMS і push-повідомлень не можна вводити чи називати стороннім. Працівники банку не телефонують із проханням надати дані для «захисту» рахунку. Якщо виникли сумніви, слід самостійно зателефонувати до банку за номером, зазначеним на звороті картки або в офіційному застосунку.

Наслідки таких випадків виходять за межі однієї родини. Втрачені кошти — це не лише особиста проблема постраждалих, а й сигнал про те, що масова звичка продавати й купувати через оголошення залишається зручним каналом для зловмисників. Чим швидше людина звертається по допомогу, тим більше шансів зберегти гроші.

Якщо ви стали жертвою шахраїв, потрібно негайно звернутися до банку для блокування рахунків і повідомити поліцію за номером 102.