Понад 4 тисячі сфабрикованих справ: як РФ тисне на полонених

За словами правозахисника, російська сторона формально проводить процедуру ідентифікації полонених, але фактично не визнає за ними відповідного статусу. Це створює підґрунтя для подальшого тиску та фабрикації кримінальних справ.

Павліченко пояснив, що за міжнародною процедурою після потрапляння військового в полон Міжнародний комітет Червоного Хреста заповнює три картки: одна лишається з полоненим, друга передається до Центрального агентства з розшуку в Женеві, третя — державі, громадянином якої він є. Це має підтверджувати статус людини та запускати механізм захисту її прав. Однак на практиці російські силовики розглядають українців як звичайних злочинців.

Правозахисник розповів, як домагаються «зізнань»: «Приходять в камеру і кажуть, ти до завтра маєш собі вигадати злочин, інакше вся камера буде жорстоко побита. Якщо особа каже, я нічого не вигадав, б'ють всіх, йому вигадують злочин, кажуть, ти хотів підірвати оцей будинок з трьома мирними людьми, або там дитячий садок. Б'ють його так, що він зізнається, він це хотів зробити, і все, тільки щоби припинилися катування». Після цього проти бранця запускають кримінальний процес.

Загалом, за даними Павліченка, Росія висунула понад 4 тисячі таких обвинувачень. Він наголосив, що МКЧХ працює з питаннями людей у місцях несвободи, але головною проблемою залишається фактичне ставлення РФ до українських військових, яких після захоплення намагаються перевести зі статусу військовополонених у категорію обвинувачених.

Це відбувається на тлі того, що Україна вже повернула з полону близько 10 тисяч людей. Зокрема, станом на серпень додому повернулися 9726 українців, що стало можливим значною мірою завдяки допомозі США.