Російські атаки знищили понад 1,5 млн українських книг за липень

За даними оприлюдненої інфографіки, від початку повномасштабного вторгнення щонайменше 35 українських видавництв зазнали збитків унаслідок російської агресії. Липневі атаки стали рекордними за масштабами втрат.

Найбільшої шкоди завдав обстріл Києва 19 липня, коли було зруйновано одну з трьох найпотужніших друкарень країни — «Конві». На її території знищено близько 500 тисяч книг (серед них 250 тисяч готових шкільних підручників і 350 тисяч заготовок для них) та друкарське обладнання. Попередньо збитки оцінюють майже в 7,5 мільйона доларів. Втрат зазнали наклади щонайменше 18 видавництв, зокрема «Ранок», «Грамота», «Літера ЛТД», «Лінгвіст», «Книголав», «Лабораторія», «Артбукс», «АССА», «Каламар», «Атена», «Астон», «Букшеф», MISON, «Вища школа», «Медицина», «Апріорі» та «Видавництво Старого Лева».

Ще 2 липня російський удар по Києву знищив склад видавництва BookChef — там згоріло близько 800 тисяч книг, що стало найбільшою втратою видань унаслідок однієї атаки. Також було пошкоджено друкарню «Мега-Поліграф» і поліграфічні матеріали видавництва «Ранок». Крім того, в липні постраждали склад «Наш формат» у Києві, склад «Ранку» в Харкові та офіс дитячого видавництва «Мамине сонечко».

Російські війська систематично атакують українську книговидавничу галузь. Одним із наймасштабніших ударів до липня 2026 року став обстріл друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року, коли загинули семеро працівників, понад 20 людей зазнали поранень, а близько 50 тисяч книг було знищено. Збитки тоді оцінили в 20 мільйонів гривень.

Підсумок: липневі атаки завдали українському книговиданню значних втрат, знищивши не лише мільйони примірників книг, а й ключову поліграфічну інфраструктуру. Це ускладнює забезпечення шкіл підручниками та розвиток культурного простору в умовах війни.