ДСНС Харківщини: як діяти під час нічної пожежі та обстрілу — поради, що рятують життя

Пожежа, що виникла внаслідок удару, відрізняється від побутової передусім хаотичними руйнуваннями. За словами речника ДСНС Харківщини Дмитра Чайки, неможливо заздалегідь передбачити, що саме зруйновано і в яких обсягах, — шляхи евакуації можуть бути заблоковані, над головою нависають бетонні конструкції, а під ногами лежить скло та уламки. До звичних чинників пожежі — диму, високої температури, вуглекислого газу й відкритого полум'я — додаються ще й ці загрози.

Якщо займання лише почалося, наприклад уламок залетів на ліжко чи шафу, людина може спробувати загасити вогонь самостійно. Чайка радить тримати вогнегасник не лише в машині чи на підприємстві, а й у квартирі: на первинній стадії загасити полум'я значно простіше. Якщо ж прокинулися вже в густому диму й при високій температурі, коли нічого не видно, слід знайти телефон і викликати рятувальників за номером «101», а вже потім намагатися вийти із небезпечної зони. Дим і висока температура піднімаються догори, тож біля підлоги більше кисню й краща видимість. Рухаючись наосліп до дверей, варто триматися рукою за стіну.

Окрема пастка — задимлений під'їзд. Якщо, відчинивши двері квартири, людина бачить, що сходи в диму, треба негайно зачинити двері й не намагатися пройти крізь цю зону. Чайка наголошує: протяжність задимленої ділянки невідома, тож розрахувати час і кисень неможливо — відомі випадки, коли люди втрачали свідомість і гинули навіть на нижніх поверхах. Повернувшись до квартири, слід намочити ганчірки й ущільнити всі отвори, крізь які просочується дим. Для цього потрібен запас води — водопостачання може бути перерване. Далі варто переміститися до місця зі свіжим повітрям — балкона чи вікна — і подавати рятувальникам голосові та візуальні знаки, вивісивши помітну річ.

Щодо часу прибуття допомоги, у Харкові діє норма: зона виїзду пожежної частини — у радіусі трьох кілометрів, і зазвичай рятувальники прибувають до 10 хвилин або раніше. Ці хвилини людині треба протриматися. Біля ліжка варто тримати мобільний телефон — там є і ліхтарик, і можливість викликати допомогу, — а також речі першої потреби на перші години. Повноцінна тривожна валіза об'ємом від 25 літрів і вагою до 50 кілограмів доречна для евакуації в безпечніші регіони, але для екстреного виходу з квартири потрібна маленька поклажа: документи, гроші, банківські картки, теплі речі, вода та калорійна, але не важка їжа.

Окремої уваги потребують ті, хто не може зібратися швидко. Для маломобільних осіб має бути супроводжуючий — родич або сусід за домовленістю, який знає шляхи евакуації та розташування пандусів і спеціальних пристосувань. Дітей потрібно постійно тримати біля себе, направляти й заспокоювати. Домашніх тварин Чайка порівнює з дітьми: заздалегідь слід подбати про переноску чи клітку, яку під час евакуації варто накрити, щоб тварина менше стресувала.

Уберегтися від завалів під час ударів дронів і ракет можна лише в укриттях: жодна багатоповерхівка не захистить на всі сто відсотків від прямого влучання. Знайти найближче укриття за геолокацією можна в «Дії», у розділі «Незламність», попередньо оцінивши відстань і час на спуск. «Правило двох стін» рятує лише від уламків — скла, бетону, цегли — і лише за вибухової хвилі поблизу, а не при прямому влучанні. Якщо людина опинилася під завалами, головне — не панікувати, за можливості зателефонувати «101» і повідомити про своє становище. Притиснуту кінцівку варто масажувати, щоб зберегти кровообіг, і подавати звукові сигнали — кричати, стукати по металевих батареях, світити ліхтариком чи телефоном. Особливо важливо це робити під час «хвилини тиші», коли рятувальники зупиняють техніку й слухають, чи є під завалами люди; працюють і кінологічні розрахунки.

Підсумок: безпечних поверхів у багатоповерхівці немає — удари завдають по будь-яких поверхах, і навіть підвал не дає повної гарантії. Найнадійніший варіант — метро або спеціально облаштовані бомбосховища. Мешканцям приватного сектору радять діяти так само, як жителям багатоповерхівок, але шлях евакуації у них коротший — через двері чи вікно, без сходів, — а сховатися можна у льоху чи підвалі.