Фейки «Матрьошки»: як РФ готує ґрунт до виборів у Франції

Напередодні президентських виборів у Франції 2027 року російська пропаганда активізувала зусилля, спрямовані на дискредитацію одного з фаворитів перегонів. Аналітики виявили щонайменше вісім фейкових відеороликів, стилізованих під відомі французькі та європейські видання — від BFM і France 24 до Le Monde та Libération. Усі вони просувають єдиний наратив: політики на чолі з Габріелем Атталем нібито перебільшують або вигадують загрозу російської дезінформації, щоб виправдати цензуру та блокування платформи X.

Атталь — колишній прем'єр-міністр, генеральний секретар партії «Renaissance» і політичний спадкоємець Емманюеля Макрона. Саме його пропагандисти обрали головною мішенню. У фейкових відео йому приписують хворобу Паркінсона, «викрадені мільярди» та «патологічну брехливість». Особливість цих матеріалів — вони не атакують Атталя напряму, а намагаються підірвати довіру до будь-яких повідомлень про російське втручання.

Французька служба протидії іноземному втручанню Viginum вже атрибутувала цю кампанію прокремлівській мережі «Матрьошка». Характерна деталь — використання справжніх фактів для підвищення правдоподібності. Наприклад, у фейку про «відкритий лист» французьких акторів фігурує число 300 підписантів — майже точна копія реальної кількості засновників асоціації Actrices & Acteurs de France Associés у 2014 році. Але жодного листа з вимогою до Атталя, Глюксманна та Філіпа «пройти акторські курси» не існує — як і підписів Жюльєт Бінош, Ізабель Юппер чи Венсана Касселя.

Окрема увага — алюзія на «поганого коміка, який стає президентом» з кадром Володимира Зеленського. Це типовий для «Матрьошки» прийом: вплести антиукраїнську риторику в будь-який контекст. Також помітні внутрішні суперечності фейків: одне відео оформлене під логотипом France 24, але цитату приписують головному редактору TF1 — двох різних медіа. Це видає «конвеєрне» виробництво, де картинку й текст генерують окремо.

Головна мета кампанії — дискредитація самого поняття «російська дезінформація». Якщо аудиторія повірить, що Франція вигадує загрозу заради цензури, це підірве довіру не лише до Атталя, а й до Viginum та легітимних медіа, чиї бренди були підроблені. Жодне з п'яти перевірених тверджень не підтверджується реальними публікаціями.

Отже, російська пропаганда діє на випередження: ще до початку активної фази виборів вона намагається створити інформаційний щит, який знецінить будь-які майбутні викриття втручання. Для української аудиторії це знайома картина — подібні техніки використовувалися й проти України. Питання лише в тому, наскільки ефективно Франція зможе протистояти цій гібридній атаці напередодні вирішального голосування.