Росіяни можуть вийти на підступи до Слов'янська та Краматорська восени
Російські війська створили умови для виходу на ближні підступи до Слов'янська та Краматорська вже цієї осені. Проте повне захоплення агломерації до кінця року залишається під питанням.
Аналітики фіксують помітне тактичне просування російських штурмових груп на флангах Костянтинівського напрямку. Це дозволило противнику активізувати наступальні дії одразу на кількох ділянках — у районі Часового Яру, вздовж річки Казенний Торець та в напрямку Райського.
Успіху росіян сприяли три ключові чинники. По-перше, просування на флангах української оборони дозволило їм посилити тиск на Краматорськ. По-друге, наступальні дії в напрямку Слов'янська дали змогу перекинути частину сил для атаки на Краматорськ зі сходу. По-третє, наступ на Добропілля ускладнив українському командуванню зосередження резервів для захисту Костянтинівки та Дружківки.
Попри це, головної проміжної мети — виходу на широкому фронті до Дружківського району оборони — росіяни поки не досягли. Однак на лівому фланзі своєї 3-ї загальновійськової армії вони вже підійшли досить близько не лише до Дружківки, а й безпосередньо до Краматорська.
Ситуація на Краматорському напрямку залишається складною. Російське командування змушене задіювати значну частину 8-ї армії та майже весь 3-й армійський корпус для боїв під Костянтинівкою, що відволікає сили від охоплення Дружківки. Водночас на лівому фланзі 3-ї армії противник отримав можливість прорватися до Краматорська зі сходу, оминаючи Костянтинівку та Дружківку. Інтенсивне проникнення штурмових груп у районі Новодмитрівка — Молочарка дозволяє росіянам згортати українську оборону на захід від Часового Яру.
Менш успішними для противника виявилися дії вздовж Казенного Торця, хоча навіть там триває ефективна інфільтрація окремих груп. Утримання українськими військами рубежу Новомиколаївка — Червоний Кут та району Торецьке — Торське — Павлівка — Приют фактично гарантує, що Дружківку росіянам доведеться штурмувати в лоб зі сходу та південного сходу.
Поки українське командування зосереджене на боротьбі за фланги — утриманні Ліманського плацдарму та обороні рубежу Добропілля — Костянтинівка, росіянам вдалося організувати відносно успішний наступ у напрямку Слов'янсько-Краматорської агломерації безпосередньо зі сходу. Це створює передумови для виконання першого етапу їхньої наступальної операції — виходу на ближні підступи до обох міст уже восени.
Однак повне завершення операції до кінця року виглядає проблематичним. Росіянам поки не вдалося забезпечити оперативного охоплення агломерації на достатню глибину — вони підійшли лише на окремих вузьких ділянках зі сходу. Найімовірнішим сценарієм залишається подальший наступ в лоб на обмежених ділянках фронту.
