Полювання на потяги: як дрони-ретранслятори змінили загрозу для «Укрзалізниці»

Про масштаб втрат розповів голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, щомісяця російські удари виводять із ладу від 37 до 40 локомотивів, а понад 60% усіх пошкоджень із початку вторгнення припадає на останні вісім місяців. Тобто інтенсивність атак різко зросла саме недавно, і це вже не поодинокі випадки, а системна кампанія.

Ключова зміна — технічна. Восени минулого року росіяни отримали mesh-антени, які дають дронам змогу передавати сигнал один одному або підключатися до наземних передавачів у Білорусі чи на окупованих територіях. Це дозволяє операторам керувати безпілотниками в реальному часі навіть там, де працює український РЕБ. Результат — можливість атакувати не стаціонарні об'єкти, а рухомі цілі, зокрема потяги. Здебільшого удари завдають реактивними дронами.

Географія атак теж розширюється. Більшість із них поки що припадає на смугу до 200 км від лінії зіткнення або російського кордону — передусім східні та південні області. Але, за словами Перцовського, тепер росіяни використовують антени й ретранслятори в Білорусі, щоб бити й по західних регіонах. Показовий випадок стався минулими вихідними біля польського кордону: російський дрон уразив потяг невдовзі після того, як зі станції вирушив інший, у якому їхали європейські радники з безпеки та колишні очільники держав, серед них експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон. На момент удару дипломати вже перетнули кордон із Польщею. В «Укрзалізниці» вважають: дуже ймовірно, що дрон цілив саме в дипломатичний потяг, який вирушив раніше за розкладом.

Це вписується в ширшу мету, яку в компанії вбачають за ударами. «Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку й страх серед і без того виснажених місцевих жителів, паралізувати економіку», — сказав Перцовський. А удари поблизу польського кордону, за його словами, мають ще один вимір: «Останні удари біля польського кордону показують, що їхня додаткова мета — збільшити ризики для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів. Росіяни хочуть, щоб вони теж боялися їздити в Україну. Адже те, що попри всі спроби ізолювати нас ми лишаємося відкритими й цікавими для світу, страшенно їх дратує».

Наслідки відчутні не лише на залізниці. У серпні дрони били по локомотивах і пасажирських потягах у різних регіонах. Після удару по потягу «Суми – Київ» пасажирів та залізничників встигли евакуювати. 23 серпня російський реактивний дрон атакував потяг «Житомир – Одеса», з якого вивели 593 пасажири. За кілька днів дрон влучив у приміський потяг на Миколаївщині — людей також встигли вивести з вагонів. У червні удари були спрямовані безпосередньо по локомотивах у Сумській та Запорізькій областях, і під час однієї з атак загинув помічник машиніста.

Україна поки не має повного захисту від цієї загрози. Міноборони разом із виробниками засобів протидії дронам шукає рішення. Для пасажирів це означає, що залізниця — досі один із найнадійніших видів транспорту — дедалі частіше стає ціллю, а отже, поїздки прифронтовими та західними маршрутами потребуватимуть і нових протоколів безпеки, і швидших технічних відповідей.