Реактивні «Шахеди»: чому стара система ППО буксує і що з цим робити

Поява великої кількості реактивних «Шахедів» стала логічним наслідком успішної роботи українських дронів-перехоплювачів. За рік вони зробили економічно неефективним збиття звичайних «Шахедів» — дешеві перехоплювачі почали знищувати їх масово. Саме тому росіяни були змушені перейти на дорожчі та складніші цілі.

Нова загроза — це «Герань-4», яка суттєво відрізняється від попередньої «Герань-3». Остання була старою моделлю з доданим реактивним двигуном, яка не могла розганятися через слабкий фюзеляж. «Герань-4» має китайський двигун, здатна літати на висоті понад 3500 метрів зі швидкістю 350–500 км/год і маневрувати без втрати швидкості. Це робить її ближчою за характеристиками до українських реактивних дронів типу «Пекло» чи «Рута».

Висотний профіль польоту різко обмежив перелік ефективних засобів протидії. Зенітні установки на автопушках, мобільні вогневі групи з кулеметами та ПЗРК більше не дістають цілі на таких висотах. Тепер основними засобами залишаються реактивна авіація, зенітно-ракетні комплекси та зенітні дрони, які за статистикою збивають близько 15% реактивних БПЛА.

Окремою проблемою є дефіцит радарів. Саме вони, а не лише перехоплювачі, є ключем до ефективної протидії: чим раніше виявлено ціль, тим більше часу на реакцію. Західні та українські виробники радарів законтрактовані, тож швидкого вирішення цього питання не буде. Крім того, росіяни вдосконалили свої Mesh-мережі, які координують дрони-обманки, розвідники та ударні БПЛА в єдину систему, що ускладнює її придушення засобами РЕБ.

Українська система ППО зараз проходить переналаштування: вона навчилася ефективно збивати повільні цілі, але нові реактивні дрони потребують інших підходів до виявлення, передачі даних і розподілу засобів. Водночас уже зараз треба готуватися до наступного кроку — «Герань-5», яка матиме ще більшу швидкість і дальність. При цьому не можна забувати про класичні пропелерні дрони, які ніхто не скасовував.

Підсумок: ситуація складна, але не критична. Україна вперше у світі вибудовує систему протидії такому класу загроз, і це потребує часу, координації та нарощування виробництва радарів і перехоплювачів. Головне — не панікувати, а системно працювати над кожним елементом оборони.