23 раки на 76 тисяч гривень: за що на Чернігівщині покарають рибалку

Інцидент стався 9 вересня на озері поблизу села Петрушівка Прилуцького району. Місцевий житель ловив раків забороненим знаряддям — сіткою-раколовкою — у період, коли на них діє заборона через другу линьку. У підсумку він виловив 23 раки загальною вагою 0,54 кілограма.

Раків і сітку в порушника вилучили, а за фактом склали протокол за частиною 4 статті 85 КУпАП. Ця норма передбачає штраф від 340 до 680 гривень із конфіскацією знарядь лову, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів — або без конфіскації.

Ключовий момент — не штраф, а розрахунок збитків. Їх рахують не за вагою чи ринковою ціною улову, а за таксами, затвердженими Кабміном. Для раків, крім широкопалого й товстопалого, такса становить 3 332 гривні за одну особину. Саме тому 23 раки, які разом важать трохи більше пів кілограма, дали суму 76 636 гривень.

Такий самий принцип діє для всіх водних біоресурсів. Наприклад, за одного сазана або коропа нараховують 3 706 гривень, за судака — 3 587, за окуня — 3 162, за білого амура — 3 553 гривні. Дешевшими є верховодка та інша риба, крім червонокнижних, — по 51 гривні, а личинки хірономід оцінюють у 1 411 гривень за кілограм. Найдорожчі у переліку веслоніс і гібриди осетрових — 18 870 гривень за особину.

Практичний наслідок для людини такий: адміністративний штраф у кілька сотень гривень виявляється лише частиною відповідальності. Рішення про сплату збитків до місцевого бюджету за цими таксами ухвалює суд, і саме ця сума може бути в десятки разів більшою за штраф. Для порушника це означає реальний фінансовий тягар, а для громад — надходження, які формально компенсують втрату водних ресурсів.

Для решти рибалок це сигнал про те, як рахують шкоду: значення має не розмір улову, а кількість особин і вид. Заборона на лов раків під час линьки існує не випадково — це період, коли популяція найуразливіша, і вилучення навіть кількох десятків особин оцінюють як відчутну втрату для водойми.