Прихований призов: як Кремль готує мобілізацію без офіційних указів
Рекордні втрати російської армії у липні – майже 43 тисячі осіб – змушують Кремль шукати нові способи поповнення військ. Експерти прогнозують, що замість відкритої мобілізації Росія вдасться до прихованого призову, аби уникнути соціального вибуху.
Липневі втрати окупаційних військ стали наймасштабнішими за весь час війни: близько 43 тисяч убитими й пораненими. На цьому тлі в Кремлі дедалі частіше обговорюють необхідність додаткової мобілізації, однак публічно заперечують такі плани. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що нової хвилі призову не буде, оскільки нібито вистачає контрактників. Проте ці слова суперечать реальному стану справ.
Криза комплектування в Росії посилюється: щомісячні втрати зростають, а кількість охочих підписати контракт із маргінальних верств поступово вичерпується. Додатково ускладнює ситуацію дефіцит федерального бюджету, який сягає астрономічних сум. У відповідь на це російська влада, схоже, обрала стратегію тихого призову: у липні з'явилися роз'яснення для компаній щодо ведення військового обліку під час мобілізації, а кількість вакансій для відповідних фахівців за тиждень зросла на 1300.
Медведєв у своїй промові фактично визнав, що відкрите оголошення мобілізації може спровокувати дестабілізацію в країні. Тому Кремль обирає прихований сценарій, який дозволяє проводити мобілізаційні заходи без формальних указів, розтягуючи процес у часі та розподіляючи навантаження на ресурси. Такий підхід мінімізує ризик протестів, але має і зворотний бік: затягування непопулярних рішень може призвести до неконтрольованого зростання напруги в суспільстві.
Для України це означає, що кількість російських військових на фронті може суттєво збільшитися. Однак якість підготовки нових мобілізованих, найімовірніше, залишиться низькою, що дозволить Силам оборони ефективно протидіяти їм. Головне – враховувати можливі сценарії розвитку подій та бути готовими до тривалої війни на виснаження.
