Життя за 16 км від фронту: як виживає прифронтова Грушівка на Криворіжжі

Від Грушівки до російських військ — близько 16 кілометрів через висохле русло Каховського водосховища. Це означає, що село постійно перебуває в зоні ураження артилерії та дронів. Місцеві мешканці розповідають, що з листопада 2025 року атаки стали значно інтенсивнішими: дрони кружляють над дорогами, переслідують автомобілі, і кожен, хто чує характерний звук, змушений шукати укриття — у будинку, під деревом чи просто на землі.

Один з останніх трагічних випадків — влучання російського FPV-дрона в цивільне авто з підлітками. 15-річний хлопець загинув, ще двоє — 16 та 17 років — отримали поранення. Жителі кажуть, що це не поодинокий випадок: транспорт у районі атакують регулярно. Через це водіїв на дорогах стає дедалі менше, а деякі перевізники вже відмовляються заїжджати в село.

Попри постійну небезпеку, у Грушівці залишається приблизно половина довоєнного населення. Люди обробляють городи, доглядають за літніми родичами та намагаються адаптуватися до життя, де повітряна тривога — частина буденності. У селі є й діти, які змалечку знають, як звучить дрон і що робити, коли він наближається. Для багатьох виїзд — не варіант: тут залишилися домівки, господарство та старші родичі, яких нема на кого покинути.

Ситуація в Грушівці — не поодинокий випадок для прифронтових сіл Криворіжжя. Це історія про те, як війна стала частиною повсякдення, а виживання — щоденною рутиною. Люди пристосовуються, ховаються, перечікують атаки, але не полишають своєї землі, попри те, що ціна такого рішення може бути надто високою.