ППО України: 5 способів проти "Іскандерів" і що спрацює

Головна проблема української протиповітряної оборони сьогодні — не брак техніки, а гострий дефіцит ракет до неї. Батареї Patriot, які є одними з небагатьох систем, здатних перехопити балістичні ракети типу "Іскандер", що летять зі швидкістю у 6–7 разів більшою за швидкість звуку, часто змушені лише спостерігати за пусками. За словами головного інженера українського парку Patriot на ім'я Дмитро, вперше ракети-перехоплювачі закінчилися ще в грудні 2025 року. Ситуацію ускладнює те, що американські запаси Patriot виснажені через війну з Іраном: за 39 днів кампанії було використано понад половину довоєнного запасу США, а виробництво нових ракет потребує близько двох років.

У відповідь Україна шукає альтернативи. Один із варіантів — власна протибалістична ракета Freya від київського виробника Fire Point. Система має коштувати значно дешевше за Patriot (близько 700 тисяч доларів за пуск проти 3,8 мільйона), але її перші реальні випробування заплановані аж на липень 2027 року. До того ж інфрачервоне самонаведення, яке використовується в Freya, вразливе до засобів радіоелектронної боротьби.

Серед інших підходів — посилення санкцій проти ланцюга постачання компонентів для "Іскандерів". Ключовий елемент — перхлорат амонію, який становить близько половини твердого палива ракети. Його виробляє лише один завод у Росії, який залежить від імпортного хлорату натрію. У 2024 році та першій половині 2025-го Росія закупила цієї хімікалії на понад 40 мільйонів доларів, переважно в Китаї та Узбекистані. Однак, як зауважує чеський аналітик Якуб Яновський, санкції лише ускладнюють процес, але не зупиняють його, якщо є політична воля.

Україна вже випробувала й варіант ударів по виробничих потужностях: у лютому крилаті ракети "Фламінго" атакували Воткінський завод за 1400 кілометрів від кордону, пошкодивши цехи зі збирання "Іскандерів". Проте виробництво російських ракет усе одно зросло. Експерти припускають, що для суттєвої шкоди знадобився б масований удар сотнями дронів і десятками крилатих ракет, що фактично означало б використання всього українського арсеналу далекобійної зброї.

Найскладніший, але потенційно найефективніший спосіб — полювання на пускові установки до їхнього залпу. Російські розрахунки ховаються за 140–150 кілометрів від лінії фронту, пересуваючись лісовими дорогами, і потребують близько 20 хвилин на пуск двох ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна розробила окрему програму з пошуку таких позицій, адже коли запасів протибалістичних ракет мало, доводиться діяти інакше.

Підсумок: до початку опалювального сезону в листопаді Україна навряд чи отримає достатньо ракет Patriot, щоб надійно закрити небо. Тож, найімовірніше, доведеться застосовувати всі доступні методи одночасно — від санкційного тиску та ударів по виробництву до вистежування пускових установок, паралельно продовжуючи тиснути на партнерів щодо передачі кожної доступної ракети.