Голова Верховного Суду пояснив, чому стаття про відмивання грошей не працює

Голова Верховного Суду України Станіслав Кравченко окреслив системну проблему у застосуванні статті 209 Кримінального кодексу, яка регулює відповідальність за відмивання майна. За його словами, правоохоронці та суди нерідко кваліфікують як легалізацію будь-яке використання коштів, здобутих незаконно, не відокремлюючи це від інших корисливих злочинів.

«Якщо потрачено, значить легалізовано? Так можна було довести до абсурду. Викрав гаманець у транспорті, пішов купив продукти — це можна було назвати легалізацією. Але невже в цьому була мета того, що закладалося [у статтю ККУ]? Очевидно, ні», — наголосив він під час публічного обговорення нових підходів до протидії відмиванню коштів.

Кравченко пояснив, що брак чітких законодавчих орієнтирів змушує суддів виробляти власні критерії на практиці. «Суди почали займатися судовим активізмом. Якщо придбав автомобіль або погасив кредит, значить є легалізація. І так далі. І хоча були прийняті поправки до статті, норма залишилася, на мій погляд, недосконалою», — зауважив очільник ВСУ.

Він звернувся до народних депутатів із закликом продовжити вдосконалення статті 209, зокрема переглянути поріг суми, з якої діяння слід вважати легалізацією. Нинішня редакція норми діє з 2020 року і передбачає поняття «автономного відмивання», що дозволяє притягати до відповідальності без окремого вироку за первинний злочин. Водночас саме розмитість формулювань, на думку Кравченка, залишається головною перешкодою для ефективного правозастосування.