Повернення далекобійних КАБ: що стоїть за ударами по Павлограду

Удари по Павлограду сталися 20, 23 та 30 липня. Від обстрілів загинули семеро людей, ще понад 45 отримали поранення. Незвичність цих атак — у відстані, з якої працювала російська авіація: за даними OSINT-дослідника Клемана Моліна, бомба подолала близько 150 кілометрів від точки пуску до цілі.

Така дальність вказує на те, що Росія могла повернутися до використання авіабомб УМПБ-5Р із реактивним двигуном. Вперше їх зафіксували наприкінці весни — на початку літа, але тоді застосування було поодиноким. Показовим став удар по Лозовій на Харківщині 18 жовтня: російська авіація вперше використала таку бомбу для атаки на місто. За даними прокуратури, вона пролетіла приблизно 130 кілометрів, а на місці падіння знайшли уламки реактивного двигуна, схожого на китайський Swiwin SW800Pro. Цей самий двигун використовують у ракеті S8000 "Бандероль". За оцінками ГУР, УМПБ-5Р може вражати цілі на відстані до 200 кілометрів.

УМПБ-5Р — не єдиний тип далекобійних авіабомб, які можуть застосовувати росіяни. У жовтні стало відомо, що винищувачі Су-34 отримали нові модулі УМПК-500 для авіабомб ФАБ-500Т. Модуль має подовжену хвостову частину та збільшені крила, що дозволяє бомбі летіти на понад 100 кілометрів, а за окремими оцінками — до 160 кілометрів при запуску з висоти 12–14 кілометрів. Саме ця розробка стала основою для створення УМПБ-5Р.

Також на озброєнні російської авіації є далекобійні бомби "Гром-Э1" з ракетним двигуном від тактичної ракети Х-38. Вони можуть уражати цілі на відстані від 10 до 120 кілометрів, залежно від висоти запуску (від 500 до 12 000 метрів) та швидкості літака-носія (140–445 метрів за секунду). Бойова частина — осколково-фугасна, масою 315 кілограмів.

Повернення реактивних КАБ означає, що російська авіація намагається розширити зону ураження, не заходячи в зону дії української ППО. Це збільшує ризики для тилових міст і потребує нових підходів до протиповітряної оборони.