«Поточка» замість ефектних вибухів: як фонд закриває буденні потреби армії

Керівник мілітарного департаменту Фонду Сергія Притули описує роботу, якої майже не видно у відео з фронту. Замість кадрів ураження цілей — зарядна станція, Starlink чи планшети для командного пункту. У фонді такі запити називають «поточними потребами»: це регулярне забезпечення, без якого підрозділ не може функціонувати щодня.

Кошти, зібрані під конкретний проєкт, мають чітке призначення — наприклад, закупівлю дронів-перехоплювачів «Шахедів» та супутнього обладнання. Натомість пожертви на загальні рахунки, не прив'язані до окремої кампанії, формують ресурс для поточного забезпечення. Саме він дозволяє планувати закупівлі, укладати контракти на техніку заздалегідь і закривати критичні потреби одразу, щойно вони виникають.

За кожним запитом стоїть однаковий алгоритм: перевірка, визначення пріоритету, задоволення потреби відповідно до наявних ресурсів. Але йдеться не про разову поставку. Спорядження повсякденного вжитку ламається, зношується або знищується в бойових умовах, тож його запаси треба поповнювати безперервно. З майже 270 запитів на місяць фонд закриває в середньому 56% — і це частка від звернень як підрозділів на фронті, так і тих, що лише формуються. За 2025 рік така підтримка охопила 267 підрозділів, а напрям поточного забезпечення став другим за обсягом у роботі фонду.

Найпростіше пояснити цю логіку на прикладі: підрозділ має дрони, автомобілі, біноклі, рації та боєприпаси, але не має засобів резервного живлення. Або має дрони, але без наземної станції. Або має пункт управління, але без планшетів, моніторів і ноутбуків. Формально техніки вдосталь, а бойове завдання може залишитися невиконаним через, здавалося б, дрібницю. Тому фонд часто купує не щось велике й помітне, а один відсутній елемент, без якого вся система не працює. Будь-яка сучасна технологія потребує інфраструктури — електроживлення, зв'язку, оператора, ремонту, запчастин, транспорту й управління.

Гучні збори мають те, чого бракує поточній діяльності: чіткі комунікаційні межі, конкретну суму, зрозумілий продукт і фінальну точку — зібрали, закупили, передали, показали. Поточна робота влаштована інакше, і її результат часто полягає в тому, що нічого не зупинилося: працює зв'язок, злетів дрон, є чим зарядити тепловізор і відремонтувати машину. Це менш видовищно, але саме з цього складається повсякденна робота військ. Донати дали час і ресурси для розробки FPV-дронів, перехоплювачів, систем супутникового цілевказання для ударів на середні й великі відстані та наземних роботизованих комплексів для логістики й евакуації поранених.

Підсумок простий: за пожертву в кількасот гривень не завжди видно вибух чи знищену ціль, але саме так забезпечується те, що бойова система продовжує працювати.