Потап і Каменських хотіли інтерв'ю на вірменському радіо: що з цього вийшло

За словами продюсерки Radio One, у лютому 2025 року до них звернулася піар-менеджерка Потапа і Каменських із пропозицією записати інтерв'ю. Приводом стало те, що артисти побачили, як добре на цьому майданчику сприйняли розмову з російською комікесою Катериною Варнавою — воно викликало резонанс, зокрема серед українців. Потап і Каменських зацінили майданчик і захотіли подібного ефекту для себе.

Під час листування, яке велося українською, піар-менеджерка попросила надіслати орієнтовні запитання. Серед них було і про похід до Дудя — чому артисти на нього погодилися і чи не розуміли, що це сприймуть украй негативно. У відповідь менеджерка, за словами продюсерки, не приховувала правди й написала, що для Потапа головне — хайп, а все інше не має значення.

Після цього продюсерка повідомила, що категорично не схвалює такий підхід і що розраховувати на інтерв'ю артистам не варто. Менеджерка, зрозумівши, що «теплої ванни» не буде, зникла з радарів. Згодом Потап і Каменських дали скандальне інтерв'ю Катерині Гордєєвій, де такі умови, вочевидь, були створені.

На думку продюсерки, цей шлях веде в нікуди. Вона описує типову схему: знаменитість робить неприйнятні вчинки, які ведуть до скасування, потім намагається повернутися в інформаційний простір, її дії викликають обурення, яке переходить у кпини, і чим більше уваги — тим більше людина перетворюється на мем. Як приклад вона наводить ситуацію з Настею Каменських, якою забиті соцмережі, але з нюансом: зрештою настає забуття, бо посміялися раз-два — і стає нецікаво.

Схожі приклади, за її словами, — Спартак Суббота й Олексій Арестович, чиє спільне відео за два тижні набрало 24 тисячі переглядів переважно тому, що люди йшли пореготати, але воно виявилося нудним. У Субботи на YouTube по 3 тисячі переглядів на відео, в Instagram під дописами по 10–20 коментарів, а подекуди й жодного. Те саме з Олегом Винником, у якого активності в соцмережах більше, але концерти в Європі постійно скасовують через непродані квитки.

Підсумок: історія з Radio One показує, як публічні особи намагаються керувати своїм іміджем через вибір майданчиків, але без послідовної комунікації такі спроби часто обертаються проти них самих. Наслідки для артистів — втрата довіри аудиторії та поступове зникнення з порядку денного.