Понад 114 тисяч українців зникли безвісти: що це означає

Міністерство закордонних справ України 30 серпня, у Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, оприлюднило дані, згідно з якими понад 114 тисяч громадян мають статус зниклих безвісти. Ця цифра охоплює як військових, так і цивільних, і є одним із найбільш болючих показників війни.

За повідомленням МЗС, після початку повномасштабного вторгнення насильницькі зникнення стали системною практикою на тимчасово окупованих територіях. Моніторингова місія ООН з прав людини зафіксувала, що російська влада на окупованих територіях свавільно затримувала мирних жителів, зокрема активістів, журналістів, волонтерів та місцевих посадовців, приховуючи інформацію про їхнє місцезнаходження.

Україна намагається вирішити цю проблему через комплексну систему пошуку: держава збирає ДНК-зразки, веде Єдиний реєстр зниклих безвісти та залучає міжнародних партнерів — ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Міжнародну комісію з питань зниклих безвісти. Зібрані матеріали передаються міжнародним судовим і правозахисним механізмам для притягнення винних до відповідальності.

Важливим кроком став спеціальний етап обміну полоненими 24 серпня, коли додому повернулися десять українських захисників, які раніше вважалися зниклими безвісти. За даними омбудсмена Дмитра Лубінця, близько 40% звільнених з полону українців до цього мали такий статус. У квітні 2026 року МЗС також призначило спеціального посла з питань полонених і зниклих для координації цієї роботи.

2026 рік є символічним: виповнюється 20 років із дня ухвалення Міжнародної конвенції для захисту всіх людей від насильницьких зникнень. Цьогорічна кампанія проходить під гаслом «Передусім жертви. Дії зараз», яке наголошує на праві кожної родини знати правду та отримувати справедливість.

Проблема зниклих безвісти залишатиметься однією з ключових у післявоєнному врегулюванні. Кожен випадок — це не лише статистика, а людська доля та біль родини, яка чекає на відповіді.