Пом’якшення вироку Петровському: що це означає для України

31 серпня генеральний прокурор України Руслан Кравченко прокоментував рішення апеляційного суду Гельсінкі у справі Яна Петровського, також відомого як Воїслав Торден. Минулого року суд Фінляндії засудив його до довічного ув’язнення, однак після розгляду апеляції покарання скоротили до 12,5 року позбавлення волі.

За словами Кравченка, це перший випадок, коли суд іншої держави встановив вину російського бойовика у найтяжчих міжнародних злочинах, скоєних на території України. Він наголосив, що ця справа є практичним прикладом застосування універсальної юрисдикції, а розслідування та підтримання обвинувачення здійснювали фінські правоохоронці та прокурори.

Українська сторона, за його словами, передала фінським колегам усі необхідні матеріали, зібрані в межах кримінального провадження в Україні. Зокрема, за участі фінських слідчих було проведено 13 допитів, досліджено фото- та відеоматеріали, виконано комісійну судово-медичну експертизу. Потерпілі та свідки, які перебували в Україні, брали участь у засіданнях фінського суду в режимі відеоконференції. Кравченко подякував фінським слідчим і прокурорам за професійну роботу, а також українським прокурорам, слідчим СБУ та експертам.

Петровський, відомий під позивним «Слов’ян», був одним із лідерів російського неонацистського угруповання «Русич», яке воювало проти України у 2014–2015 роках та після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Він народився в Росії, але з 16 років жив у Норвегії, звідки його депортували у 2016 році через загрозу національній безпеці. У липні 2023 року Петровського затримали у Фінляндії, а у грудні того ж року Верховний суд Фінляндії відмовив Україні в екстрадиції, посилаючись на можливі порушення прав через переповненість українських в’язниць.

Кравченко наголосив, що злочини, за які засудили Петровського, були скоєні у 2014 році, і тепер, майже дванадцять років потому, винуватість одного з учасників встановлено в іншій державі. Він запевнив, що Україна продовжить використовувати всі доступні правові механізми, включно з українськими судами, міжнародними інституціями та національними судами держав-партнерів. «Для воєнних злочинців не має бути безпечних кордонів і безпечних юрисдикцій», — резюмував він.