Ексглаву поліції Польщі судять через вибух гранатомета з України

Районний суд Варшави-Мокотова почав розгляд справи генерал-інспектора Ярослава Шимчика. Обвинувачення стосуються двох епізодів: володіння переносним гранатометом без відповідного дозволу та ненавмисного створення небезпеки для життя і здоров'я людей, а також загрози майну. Саме засідання проходить у закритому режимі, що ускладнює публічний аналіз деталей процесу.

Інцидент, який став підставою для суду, трапився у грудні 2022 року в будівлі Головного управління поліції Польщі. Шимчик щойно повернувся з офіційного візиту до Києва, де отримав два протитанкові гранатомети як подарунки. За даними польських медіа, один тубус йому вручив тодішній голова Національної поліції України Ігор Клименко, інший — заступник голови ДСНС Дмитро Бондар. Українська сторона запевняла, що зброя була використана проти російських танків, а потім перероблена на безпечний сувенір без вибухових речовин.

Наступного дня після повернення Шимчик спробував переставити подарунки у своєму кабінеті. Коли він поставив один із тубусів вертикально, пролунав потужний вибух. Унаслідок цього постраждав сам генерал — він провів два дні в лікарні, а також один цивільний працівник поліції, якому госпіталізація не знадобилася. Вибух пошкодив підлогу, стелю та суміжні приміщення. Експерти припускали, що гранатомет не міг спрацювати без зовнішнього впливу або пошкодження, зокрема через випадкове натискання на частину пускового механізму.

Слідство у справі тривалий час було призупинено через те, що українська сторона не відповідала на запити про правову допомогу. Лише у липні 2025 року Київ передав Варшаві певні матеріали, після чого розслідування поновили. Польські прокурори планували допитати осіб, причетних до передачі зброї, зокрема водіїв та технічних працівників. Окремо розглядалася версія про можливу диверсію, однак наразі справу передано до суду.

Тепер суду належить встановити, чи порушив Шимчик законодавство, зберігаючи гранатомет без дозволу, та чи був вибух наслідком необережності. Цей процес стане важливим прецедентом для оцінки того, як високопосадовці поводяться з військовими артефактами, отриманими під час міжнародних візитів у зоні конфлікту.