Політична гра Федорова: що означає його заява для Зеленського

Минув місяць після відставки Михайла Федорова, і в українському політикумі окреслилися два великі рухи. По-перше, прихильники умовної «Самопомочі 3.0», включно з антикорупційними активістами, нарешті отримали політичного лідера, якого їм бракувало. По-друге, частина колишніх прихильників Володимира Зеленського, які шукали нові проєкти, тепер частково переорієнтувалася на Федорова. Саме ці люди є головним джерелом підтримки його політичної ініціативи.

Заява Федорова, попри зовнішню зосередженість на виборах, насправді повторює логіку Зеленського 2019 року — йдеться про оновлення та очищення влади. Вибори для Федорова — це опція, до якої його підштовхують найближче оточення та спонсори, і він цю гру прийняв. Для них це безпрограшна ситуація: якщо відбудуться швидкі вибори, є шанс показати сильний результат; якщо виборів не буде — можна зміцнити власне ядро і продовжувати послаблювати чинного президента.

Перед Зеленським постає дилема. Або він погоджується на технічний уряд «народної довіри», де різні політичні гравці вестимуть власні ігри, або кількість прихильників дострокових виборів зростатиме. У будь-якому разі це означає зменшення політичної ваги президента. Водночас триває складніша кулуарна боротьба, зокрема за вплив на силовиків — можливість відкривати кримінальні провадження залишається потужним важелем. За масштабом ця внутрішня конкуренція перевищує подібні процеси 2003-04, 2013-14 та 2019 років.

Окрема загроза — активізація росіян, які використовуватимуть тему виборів для власних інформаційних операцій. Як аргумент вони можуть наводити проведення виборів до Думи на окупованих територіях. Влада ж досі не зробила кроків для юридичної легітимізації українських виборів.

Вибори досі не проводилися з двох причин: страх перед війною перевищує потребу в них, а рейтинги Зеленського роблять його перемогу малоймовірною. Вони стануть реальністю, щойно суспільне бажання висловити недовіру владі переважить страх перед бойовими діями.