Подвійні стандарти НБУ: чому Укрпошту і Сенс Банк судять по-різному

Ситуація навколо «Укрпошти» та «Сенс Банку» демонструє різне ставлення до подібних порушень. Регулятор ще задовго до публічних скандалів попереджав про проблеми з фінансовим моніторингом та управлінням ризиками. Однак якщо у випадку з банком акціонер і громадськість вимагають рішучих дій від НБУ, то керівництво держоператора пошти фактично уникає відповідальності.

23 червня 2026 року Комітет НБУ визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає професійним вимогам до керівника фінансової установи. Підставою стали системні порушення, виявлені в «Укрпошті» за 2023–2026 роки у сферах фінмоніторингу, платіжних послуг, внутрішнього контролю та управління ризиками. Нацбанк понад три роки намагався спонукати компанію до виправлень, накладаючи штрафи: 17,39 млн грн у лютому 2024-го, 1,7 млн грн у травні 2026-го та ще 2,54 млн грн одночасно з рішенням про непридатність.

Натомість замість виконання вимог регулятор отримав публічну кампанію проти власних дій. Терміни для усунення Смілянського — 5 робочих днів — сплинули ще 30 червня, а двомісячний термін для обрання нового керівника завершився 25 серпня. Проте міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, яке представляє державу як акціонера, не виконало рішення. Конкурс до наглядової ради, оголошений у березні, так і не завершився: незалежних членів досі немає, а рада працює неповним складом.

Схожа історія розгорталася і з «Сенс Банком». Після скандалу з так званими «плівками Міндіча» у квітні НБУ розпочав перевірки щодо голови правління Олексія Ступака та голови наглядової ради Миколи Гладишенка. У серпні Гладишенка визнали невідповідним вимогам незалежності, а 2 вересня Ступака — професійно невідповідним. Приводом стали таємні протоколи та подвійна система управління, виявлені ще під час перевірки у квітні 2025 року, про які НБУ повідомив правоохоронців у грудні. Мінфін, як представник акціонера, також не вжив заходів.

Різниця в публічній реакції пояснюється іміджем: Смілянський має підтримку в соцмережах, попри скандал з інкасацією 11 млрд грн з непевних джерел. Натомість керівники «Сенс Банку» не дбали про свій образ, а їхні справи пов’язують із заставою за особу, підозрювану в корупції. Це й викликає гострішу реакцію суспільства.

Поки державні органи не виконують рішень регулятора, ризики для фінансової системи зберігаються. Чи стане ця ситуація поштовхом до зміни підходів — залежить від готовності акціонерів брати відповідальність.