400-річний замок на Львівщині: від «Другого Версаля» до привидів

Село Підгірці, розташоване на схилах гір Вороняків на краю Подільської височини, відоме завдяки унікальному палацово-замковому комплексу. Через цю місцевість проходить Європейський вододіл: південна частина села належить до басейну Вісли, а північна — до басейну Дніпра.

Історія замку розпочалася в 1431 році, коли вперше згадується саме поселення. У 1440 році польський король Владислав II Ягайло передав Підгірці та Загірці Івану Підгорецькому, який збудував тут укріплену садибу. Сучасний вигляд замок отримав у 1635–1640 роках за проєктом архітекторів Андре дель Аква та Гійома Левассера де Боплана на замовлення коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Фортеця була своєрідною заміською резиденцією, адже головна оселя гетьмана містилася у Бродах.

У 1720 році замок перейшов до графа Станіслава Жевуського, який перетворив його на музей із колекцією зброї та картин. Саме тоді з'явилися костел і парк, а палац почали називати «Другим Версалем». Його син Вацлав активно збирав пам'ятки давнини: зброю, твори мистецтва, книги. У 1768 році в замку налічувалося 737 картин, зокрема копії робіт Рафаеля, Тіціана, Рубенса та Караваджо.

Після смерті Вацлава Жевуського у 1779 році маєток виставили на аукціон, а через вісім років його придбав син Северин. Він облаштував у замку алхімічну лабораторію, де намагався перетворити метали на золото. Згодом замок переходив до різних власників, занепадав, а під час Першої світової війни родина Сангушків вивезла найцінніші речі. Частина колекцій опинилася у Відні, Тарнові та навіть Бразилії.

У радянські часи тут спершу діяв музей, потім — санаторій для хворих на туберкульоз, а згодом — тубдиспансер. Пожежа 1956 року знищила паркет, плафони, фрески та декор. Лише у 1997 році створили історико-культурний заповідник, який нині входить до складу Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

Архітектурно замок є поєднанням палацу та фортифікаційної споруди: квадратна будівля зі сторонами близько 100 метрів, п'ятикутні бастіони, рів і в'їзна брама у стилі пізнього ренесансу. Усередині збереглися каплиця та кілька відреставрованих залів. Колись палац мав Дзеркальну, Лицарську, Золоту, Китайську та інші зали, а в Лицарській зберігалася зброя, здобута Яном III Собеським під Віднем.

Із замком пов'язана легенда про Білу Пані — привид Людвіги Куницької, дружини гетьмана Станіслава Жевуського. За переказами, ревнивий чоловік замурував її у стіні підземелля. Охоронці та місцеві мешканці стверджують, що бачили привид, а знімальні групи містичних проєктів фіксували тут паранормальну активність. Раніше в підземеллі діяла експозиція алхімічної лабораторії та кімнати Білої Пані, але через ремонт її тимчасово прибрали.

Підгорецький замок залишається одним із ключових пунктів туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». Попри складну історію, він приваблює відвідувачів своєю архітектурою, легендами та мальовничими краєвидами, що відкриваються з його стін.