Пам'ять із душею: як Миколаїв опановує сучасні практики вшанування загиблих

Співзасновниця громадської організації «Вшануй» Катерина Даценко презентувала в Миколаєві практики вшанування пам'яті, що вже застосовуються в різних українських громадах. Йшлося про меморіальні сади, благодійні фонди, спортивні змагання, мистецькі проєкти та іменні стипендії — усе це, за словами лекторки, дає змогу не лише зберегти пам'ять про загиблих, а й продовжити їхню справу.

Організація «Вшануй» була заснована зокрема журналісткою та парамедикинею Іриною Цибух, Героєм України, яка загинула 29 травня 2024 року. Даценко наголосила, що лекція в Миколаєві для неї особливо символічна, адже Ірина багато працювала з морськими піхотинцями. За її словами, організація продовжує справу, яку започаткувала Цибух, яка багато говорила про важливість пам'яті.

Під час візиту до Миколаєва команда «Вшануй» також досліджувала місцеві ініціативи. Зокрема, дізналася про намір міста використовувати переносні гучномовці в комунальному транспорті для сповіщення про загальнонаціональну хвилину мовчання. Окрім того, активісти планують допомогти громаді напрацювати ритуал прощання із загиблими військовими під час перевезення їх «на щиті».

Присутня на лекції голова міського осередку «Пласту» Галина Плечій зазначила, що скаутська організація вже практикує щоденну хвилину мовчання під час таборів і навчань: щодня о 9:00 усі зупиняються, незалежно від місця перебування. Вона додала, що з лекції почерпнула нові методи, яких у Миколаєві поки що немає.

Катерина Даценко підсумувала, що сучасна українська культура пам'яті принципово відрізняється від радянської — у її центрі перебуває людина та продовження її справи. «Особливість нашої сучасної пам'яті в тому, що в ній є душа. Людина, яка загинула, продовжує жити в тому, що ми робимо, і в тому, як ми ділимося пам'яттю про неї», — сказала лекторка. Досвід, який громади напрацьовують на місцях, згодом може бути використаний для формування державної політики у сфері комеморації.