Опікова реабілітація дітей в Україні: лише 11% отримують допомогу

Аналіз даних про лікування дітей віком від 0 до 18 років з опіками показав, що реабілітація залишається рідкісним явищем. Дослідники вивчили 5 660 випадків, з яких 2 438 (43%) пацієнтів були госпіталізовані через тяжкість травм. Проте лише 268 з них — тобто 10,99% — отримали будь-яку форму реабілітаційної допомоги.

Особливо показовим є те, що лише 8,61% госпіталізованих дітей мали реабілітацію вже під час першого епізоду лікування. Це суперечить стандартам, які вимагають розпочинати реабілітаційні заходи у перші 72 години після стабілізації стану пацієнта. Дослідження також виявило розрив між стаціонарною та амбулаторною реабілітацією: з 70 дітей, які отримали стаціонарну допомогу за пакетами НСЗУ, лише 4 дитини (5,71%) продовжили лікування амбулаторно після виписки.

Автори дослідження зазначають, що адміністративні дані не дозволяють точно встановити причини такої ситуації. Низькі показники можуть свідчити як про реальну відсутність реабілітації, так і про її запізніле призначення або недостатнє документування. Зокрема, фахівці майже не фіксують реабілітацію в гострому періоді, оскільки така допомога не оплачується.

Поза межами статистики залишаються важливі аспекти: роль сімей у реабілітаційному процесі, координація між лікарями різних спеціальностей, а також суб'єктивна оцінка дітей та батьків щодо болю, функціонального стану та повернення до звичного життя.

Ситуація з реабілітацією дітей після опіків потребує системного перегляду: від фінансування послуг до налагодження безперервного процесу відновлення, який не переривається після виписки з лікарні.