Операція «Вівальді»: як Третій армійський корпус зламав російський опір під Лиманом

За словами офіцера з позивним Долина, який командує окремою ротою ударних безпілотних авіаційних комплексів 21-го окремого полку безпілотних систем «Кракен», російська піхота під Лиманом втратила боєздатність через елементарний брак умов для виживання. «Російська піхота була деморалізована, — їм не було що поїсти, попити і не було чим обігрітися», — наводить його слова командування.

Саме підрозділи БпС разом з іншими силами Третього армійського корпусу, за даними співрозмовників, сформували передумови для операції, яку згодом назвали «Вівальді». Йдеться про наступальні дії Сил оборони поблизу міста, яке в російській риториці вже подавалося як остаточно захоплене. Те, що основою для прориву стала робота ударних дронових підрозділів, а не лише піхотні штурми, вказує на поступову зміну самої логіки бою: виснаження противника починається задовго до того, як на позиції заходять штурмові групи.

Для людей у прифронтових громадах і для тих, хто чекає на деокупацію, такий перебіг подій має цілком практичне значення. По-перше, повернення контролю над ділянками навколо Лимана зменшує тиск на логістичні шляхи та дає змогу поступово повертатися до відновлення інфраструктури. По-друге, деморалізація російських підрозділів, про яку говорить Долина, означає меншу щільність ворожих атак на суміжних напрямках. По-третє, успіх операції дає командуванню аргументи для подальшого розвитку дронових підрозділів як окремої ударної сили.

Водночас варто тверезо оцінювати масштаб: ідеться про локальний, хоч і найуспішніший за рік, наступ, а не про перелом війни загалом. Росіяни здатні перекидати резерви й нарощувати чисельність, тому ефект залежатиме від того, чи вдасться утримати ініціативу та закріпитися на звільнених рубежах. Самі військові акцентують на підготовчому етапі — виснаженні ворога ударами безпілотників, — а не на швидкості просування.

Підсумок: операція «Вівальді» показала, що поєднання дронових підрозділів і штурмових дій здатне давати результат навіть проти ворога, який готувався до оборони. Для України це передусім досвід, який можна масштабувати, і сигнал, що ініціатива на полі бою не є остаточно втраченою.