Олешки в ізоляції: що означає заява МЗС про гуманітарну кризу на окупованому лівобережжі

Заява міністра закордонних справ Андрія Сибіги, оприлюднена 13 вересня, стосується не лише конкретного населеного пункту на лівому березі Дніпра. Вона окреслює ширшу проблему: що відбувається з людьми на тимчасово окупованих територіях, коли туди роками не потрапляє жодна міжнародна місія.

Сибіга наголосив, що Росія тримає мешканців Олешок без доступу до продовольства, медикаментів і предметів першої необхідності. За його словами, у центрі Європи люди потерпають від гуманітарної кризи, спричиненої РФ, і це має стати застереженням для всіх, хто розмірковує про можливість залишити українські території під російською окупацією. Міністр закликав партнерів і міжнародні організації домогтися негайного доступу до міста та створення гуманітарних коридорів.

Контекст пояснює масштаб проблеми. Олешки фактично відрізані від постачання з червня 2023 року, відколи було підірвано Каховську ГЕС: місто втратило водопостачання, газ та електрику. Дорога, якою частина мешканців намагається вибратися з окупації, залишається замінованою та простріляною дронами, тож для літніх і немобільних людей евакуація практично неможлива.

Населення міста скоротилося з 24 тисяч до кількох тисяч осіб. Ті, хто залишився, виживають переважно з власних городів, адже постачання продуктів регулярно зривається через атаки дронів на автівки з гуманітарною допомогою. За наявними даними, близько 2000 мешканців Олешок опинилися в гуманітарній катастрофі без їжі, медикаментів і можливості евакуюватися, серед них щонайменше 47 дітей. Минулої зими, за підрахунками волонтерів, через блокаду в місті загинули понад 300 людей — від холоду, голоду, дронових атак і розстрілів.

Для України ця ситуація має і практичний, і політичний вимір. Практичний — це необхідність домовлятися про конкретні механізми доступу: гуманітарні коридори, місії спостерігачів, гарантії безпеки для тих, хто вивозить допомогу. Політичний — це аргумент у будь-яких розмовах про припинення вогню чи заморожування лінії фронту: доля мешканців Олешок показує, чим обертається залишення людей під чужим контролем без зовнішнього нагляду.

Підсумок: заява МЗС — це спроба повернути увагу до найуразливішої категорії цивільних, які не можуть ні виїхати, ні отримати базову допомогу. Наскільки дієвими будуть заклики до партнерів, залежить від того, чи вдасться перетворити їх на конкретні домовленості про доступ до міста.