Рік без обмінів: майже 90 азовців досі в полоні після Оленівки

28 липня 2026, 15:11 ·761 слівредакція

Україні не вдалося повернути жодного військовополоненого, який пережив вибух в Оленівці, за рік після попередньої річниці теракту. В російській неволі залишаються близько 90 «азовців», 46 з яких мають важкі поранення.

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року в колонії тимчасово окупованої Оленівки стався вибух у бараку, де утримували захисників «Азовсталі». Загинули щонайменше 53 людини, понад 130 дістали поранення. Росія не допускає на місце події українських чи міжнародних слідчих, однак незалежні розслідування підтвердили: це був спланований теракт російських військових, а не удар ЗСУ з HIMARS, як стверджує Москва.

За даними громадської організації «Медійна ініціатива за права людини», у бараку на момент вибуху перебували 193 полонених. 50 загинули, ще одне тіло досі не ідентифікували. Із тих, хто вижив, близько 90 досі перебувають у полоні. Росіяни класифікували 46 із них як важкопоранених.

Дружина одного з постраждалих, Анастасія Гондюл, розповіла, що за останній рік родини надсилали десятки звернень до президента України, народних депутатів, Дональда Трампа та міжнародних організацій. Вони також звернулися до нардепа Олександра Ковальова, який був у переговорній групі під час виходу з «Азовсталі». У відповідь на депутатський запит президент Володимир Зеленський повідомив, що питання перебуває на його особистому контролі, але далі запит перенаправили до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Родини вважають це «відпискою».

Дружина іншого полоненого, Анна Лобова, уточнила, що з 2022 року вдалося обміняти лише 23 важкопоранених. Вона також ініціювала звернення до російської уповноваженої з прав людини Яни Лантратової. Лист передали через українського омбудсмана Дмитра Лубінця, але відповіді поки не отримано. У зверненні акцентують, що ці 46 людей скалічені, не можуть повернутися до бойових дій, і навіть операції не відновлять їхнього здоров’я.

Підсумок: четверта річниця теракту в Оленівці минула без жодного обміну для тих, хто вижив у бараку. Українська влада обмежилася формальною відповіддю, міжнародні організації досі не отримали доступу до місця злочину. Родини продовжують домагатися окремого гуманітарного обміну для важкопоранених, але поки що безрезультатно.