Окупанти «засудили» журналістку з Мелітополя до 15 років: що це означає

Ірина Левченко, журналістка з Мелітополя, після понад трьох років у російській неволі отримала вирок від окупаційного суду — 15 років позбавлення волі. Формальним приводом стало звинувачення у «шпигунстві»: нібито жінка, відмовившись виїхати з окупованого міста та зберігаючи українське громадянство, погодилася співпрацювати з українськими спецслужбами через Telegram.

За версією окупаційної установи, Левченко нібито передавала дані про розташування адміністративних будівель, співробітників російських органів влади, маршрути руху військової техніки та особового складу на території Запорізької області. Окремо стверджується, що у лютому 2023 року вона передала відомості про російські міністерства та відомства, зокрема силового блоку, з адресами та списками працівників. Доказом вини, за логікою окупантів, стали дані, які не були видалені з її телефону.

Цей вирок — частина ширшої практики тиску на українських медійників. Народний депутат Ярослав Юрчишин зазначає, що після років утримання в неволі здоров'я Левченко підірване, а доступ до ліків та зв'язку з близькими практично відсутній. Він нагадує, що тривалий час про її стан не було жодної інформації, як і у випадку з Вікторією Рощиною.

У відповідь на це у парламенті створили слідчу комісію щодо злочинів Росії проти медіа. Її мета — привернути увагу міжнародної спільноти до викрадень та вбивств українських журналістів, порушень міжнародного гуманітарного права. У підсумку йдеться про звільнення Ірини Левченко та всіх інших медійників, які залишаються в російській неволі.