Окупаційна «виборчком» Донеччини звітує про 75% явки ще до старту голосування

За словами голови так званої «виборчої комісії ДНР» Володимира Висоцького, 17 вересня достроково проголосували понад мільйон людей. За даними самого окупаційного органу, станом на 1 липня 2026 року до російського реєстру виборців на окупованій частині Донеччини було внесено 1 630 283 особи. Відтак заявлені «майже 75%» відповідають приблизно 1,22 млн людей. Перевірити ані сформовані Росією списки, ані реальну кількість тих, хто проголосував, незалежно неможливо.

Дострокове голосування тривало до 17 вересня. Російська сторона каже, що мобільні виборчі групи щодня виїжджали до населених пунктів, зокрема віддалених, аби збирати голоси поза стаціонарними дільницями. Ще з 15 серпня члени створених Росією комісій проводили поквартирні та подомові обходи: за повідомленнями самого «виборчкому», вони мали приходити додому до людей і розповідати про кандидатів, строки голосування та розташування дільниць.

Окупаційні структури також заявляють, що під час дострокового голосування приділяли особливу увагу «безпеці виборців і членів комісій». Висоцький напередодні основного голосування говорив про охорону дільниць і залучення правоохоронних структур до забезпечення процесу. Окремих даних про кількість тих, хто нібито проголосував достроково саме в Маріуполі, у цих повідомленнях немає.

Основне голосування до Держдуми РФ триває 18–20 вересня. Росія проводить його і на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Центральна виборча комісія України заявила, що організація Росією таких «виборів» на тимчасово окупованій території України є нелегітимною. ЦВК наголосила: результати цього голосування, протоколи та отримані за його підсумками мандати не створюють правових наслідків.

Отже, йдеться не про виборчий процес у звичному розумінні, а про адміністративну процедуру на окупованих територіях, легітимність якої Україна не визнає. Заявлені показники явки неможливо ані підтвердити, ані опровергнути зовні, а тому вони залишаються лише заявами російської сторони. Для жителів окупованих громад практичні наслідки полягають в іншому: участь у таких заходах використовується як інструмент тиску та імітації «волевиявлення», а міжнародно визнаних правових результатів ці дії не мають.