МОЗ змінило правила призначення антибіотиків: що це означає для лікарів і пацієнтів

Нові вимоги передбачають, що лікар обґрунтовує призначення антибіотика, проводить бактеріологічне дослідження, враховує чутливість збудника та за потреби переглядає терапію. Самі по собі ці принципи є базою інфекційної безпеки, і дискусії тут немає. Питання в іншому: наскільки реальність українських лікарень дозволяє ці вимоги виконувати.

За даними Центру громадського здоров'я, у 2025 році бактеріологічне дослідження перед початком антибіотикотерапії провели лише 33% госпіталізованих пацієнтів. Тобто двом із трьох пацієнтів у стаціонарах такого дослідження не зробили. Причина не в тому, що лікарі неграмотні чи недбалі. Наказ МОЗ не створює баклабораторії, не купує реактиви, не розв'язує кадрову проблему і не скорочує час очікування результату, який іноді триває так довго, що пацієнт без лікування просто не виживе.

Показовою є й історія попередніх правил, що діяли з 2023 року. За задумом, на первинній ланці щонайменше 95% призначених антибіотиків мали припадати на базові препарати першого вибору, аби не сприяти появі супербактерій. Натомість у 2025 році цей показник становив 65%. Решту призначень закривали потужнішими «обережними» препаратами, на які припала майже третина всіх призначень, а також ліками резерву — препаратами останньої надії, які в амбулаторних умовах використовувати не можна.

Замість того щоб забезпечити лікарні лабораторіями та діагностикою, МОЗ знизило планову планку з 95% до 90%. Формально це пом'якшує вимоги, фактично ж лікарі й далі призначають сильніші препарати без належної діагностики. Для пацієнта це означає вищий ризик неефективного лікування та подальшого зростання стійкості бактерій до антибіотиків — проблеми, яка згодом ускладнить терапію для всіх.

Окремий момент — тактика лікування важких пацієнтів. Коли є клінічна картина бактеріальної інфекції, чекати кілька діб чи тижнів на результат бактеріологічного дослідження неможливо: матеріал беруть, антибіотик призначають негайно, а після отримання результатів терапію коригують. Це не відступ від стандартів, а вимушена реальність.

Підсумок простий: боротьба з антибіотикорезистентністю потребує не лише нових наказів, а й умов для їх виконання — обладнаних лабораторій, реактивів і фахівців. Без фінансування діагностики нові стандарти залишаться паперовою вимогою, а лікар — беззбройним перед важкою інфекцією.