Скільки носіїв «Калібрів» лишилось у Чорному морі: аналіз після удару по Новоросійську

На початку повномасштабного вторгнення до складу Чорноморського флоту Росії входило щонайменше 11 носіїв крилатих ракет. Це два фрегати проєкту 11356Р («Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров»), три малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М», два кораблі проєкту 22800 «Каракурт», чотири підводні човни проєкту 636.3 «Варшав’янка» та один човен проєкту 877В «Алроса». Сукупний теоретичний залп цих платформ міг сягати 76 ракет.

За роки війни українські сили системно зменшували цей потенціал. Обидва фрегати фактично втрачені, два «Каракурти» виведені з ладу, один «Буян-М» уражений під час останньої атаки. Серед підводних човнів «Ростов-на-Дону» потоплений, а «Колпіно» отримав критичні пошкодження.

Зараз, за попередніми оцінками, потенційно боєздатними можуть залишатися п’ять носіїв: підводні човни «Старий Оскол», «Великий Новгород» та «Алроса», а також, можливо, один малий ракетний корабель «Буян-М» та один «Каракурт», хоча їхній стан потребує уточнення.

Якщо не враховувати «Алросу», сумарний залп доступних підводних човнів може становити близько 16 ракет. З урахуванням «Алроси» — до 20, але її реальна здатність застосовувати «Калібри» залишається під питанням, адже у відкритих джерелах немає підтверджень бойових пусків, а технічний стан субмарини викликає сумніви.

Попри скорочення флоту, Росія не втратила можливість використовувати «Калібри» проти України. Кораблі можуть переміщуватися між басейнами через внутрішні водні шляхи, зокрема Дон і Волгу. Крім того, пуски можливі з Каспійського моря, хоча дальність ракет обмежує територію ураження лише частиною України.

Підсумок: можливості Чорноморського флоту РФ істотно зменшені, але загроза ракетних ударів з моря зберігається, і Україні доводиться враховувати її в плануванні протиповітряної оборони.