НАБУ розкрило схему з нафтопродуктами «Укрнафти» на 2,88 млрд гривень

Антикорупційні органи повідомили про підозри чотирьом учасникам схеми заволодіння нафтопродуктами «Укрнафти» та подальшої легалізації отриманих коштів. За версією слідства, у 2017–2020 роках фігуранти вибудували механізм, за яким 100 тисяч тонн пального вартістю понад 2,88 мільярда гривень передавали підконтрольній компанії за договорами комісії. Частину цього обсягу згодом перекидали на пов'язані фірми, які продавали пальне вроздріб і гуртом через мережу АЗС.

Отримані кошти спрямовували на користь контрольованих компаній, зокрема за кордон. Для цього використовували юрисдикції Кіпру, Белізу, Сент-Кіттс і Невісу та Британських Віргінських Островів. За даними НАБУ, обсяг пального, яким заволоділи підозрювані, становив близько 20% усього продажу на АЗС «Укрнафти» за період дії схеми. Розслідується також заволодіння майном компанії вже після початку повномасштабного вторгнення.

Серед тих, кому повідомили про підозру, — організатор, якого слідство описує як одного з лідерів відомої бізнес-групи, що фактично контролювала нафтову сферу економіки України; організатор нижчого рівня, акціонер низки підконтрольних бізнес-груп і товариств, який відповідав за координацію виконавців та приховування злочинної діяльності; а також голова правління та заступник голови правління з комерційних питань акціонерних товариств, підконтрольних цій бізнес-групі. За інформацією «Центру протидії корупції» та депутата Ярослава Железняка, про підозру могли повідомити бізнесмену Михайлу Кіперману, якого називають бізнес-партнером Ігоря Коломойського; раніше він був членом наглядової ради ПАТ «Укртатнафта».

Окремо письмове повідомлення про підозру склали колишньому віцепрезиденту ПАТ «Укрнафта» Феліксу Луньову, який має іноземне громадянство. Ці документи направили за кордон для вручення в межах міжнародного співробітництва.

У НАБУ зазначили, що розслідування велося за оперативного супроводу СБУ, але на певному етапі детективи виявили, що частину відомостей, які становили таємницю досудового розслідування, передавали посереднику підозрюваних. Це означає, що справа може мати ще один процесуальний вимір — окрім епізодів заволодіння пальним, слідству доведеться з'ясовувати, хто саме і з якою метою отримував закриту інформацію.

Для ринку пального ця історія важлива не лише сумою збитків. Вона показує, як у минулі роки державна за своїм статусом компанія могла втрачати значну частину обороту через посередницькі ланцюжки, а кошти від продажу виводилися за кордон. Від того, наскільки повно слідство зможе відновити ці ланцюжки та забезпечити відповідальність, залежатиме і довіра до управління державними активами, і перспективи стягнення завданих збитків.