Мобілізація піклувальника сироти у Дніпрі: омбудсмен розпочав перевірку

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, повідомив про інцидент, що стався у Дніпрі. За його словами, дівчина чекала на піклувальника вдома, але він не повернувся. Згодом чоловік зателефонував їй і сказав, що його везуть до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Дівчина самостійно приїхала до ТЦК, маючи при собі документи, щоб підтвердити свій статус та пояснити, що чоловік є її піклувальником. Однак на той момент його вже не було — військовозобов'язаного встигли направити на полігон. Омбудсмен наголосив, що мобілізація не звільняє державу від обов'язку забезпечувати права неповнолітніх.

Окремо Лубінець звернув увагу на проблему інформування родичів військовозобов'язаних після їхнього потрапляння до ТЦК. Близькі можуть не знати, де перебуває людина, чи пройшла вона військово-лікарську комісію та до якої частини її скерували. Це, за словами омбудсмена, системна проблема, яку не можна сприймати як норму.

Представник Уповноваженого у Дніпропетровській області Олексій Урлаткін уже займається цією ситуацією. Офіс омбудсмена направив запити до Лівобережної служби у справах дітей Дніпровської міської ради та Дніпропетровського обласного ТЦК та СП. Наразі дівчина проживає з бабусею, однак сам факт догляду не надає старенькій статусу законного представника.

Згідно з українським законодавством, піклування встановлюється над дітьми віком від 14 до 18 років і має забезпечувати захист їхніх прав та інтересів. Водночас 23-тя стаття Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає право на відстрочку для опікунів і піклувальників, на утриманні яких перебуває дитина-сирота до 18 років. Тож чоловік формально належав до категорії військовозобов'язаних, які можуть отримати відстрочку.

Поки що невідомо, які документи були в нього під час оформлення мобілізації, чи подавав він заяву про відстрочку та на яких підставах ТЦК вирішив направити його до військової частини. Ці обставини мають з'ясувати після звернень Офісу омбудсмана.

Ситуація оголює ширшу проблему: якщо держава не знає, хто відповідає за дитину після мобілізації її піклувальника, це свідчить про прогалини в системі. Законне представництво неповнолітньої має бути оформлене окремим рішенням уповноваженого органу, інакше у разі будь-яких обставин інтереси дівчини не буде кому захищати.