Мікропластик у щоденному раціоні: звідки він береться і як зменшити його вплив

Дослідження свідчать, що крихітні частинки пластику присутні майже в усьому, що ми споживаємо: від фруктів, овочів і хліба до риби, м’яса, меду та молочних продуктів. Особливо часто мікропластик виявляють у солі, зокрема в морській. У рисі пластикові частинки знаходять незалежно від типу упаковки, проте просте промивання крупи перед варінням може зменшити їхню кількість майже вдвічі.

Одним із ключових чинників виділення мікропластику є температура. Чим гарячіший пластик, тим активніше він вивільняє частинки. Наприклад, під час нагрівання пластикових контейнерів у мікрохвильовій печі протягом трьох хвилин з одного квадратного сантиметра матеріалу може виділятися до 4,22 мільйона мікро- та 2,11 мільярда нанопластикових частинок. Навіть зберігання їжі в такому посуді в холодильнику протягом шести місяців призводить до вивільнення від мільйонів до мільярдів частинок.

Одноразові пластикові стаканчики також є джерелом мікропластику. Дослідження показало, що найбільше частинок виділяють стаканчики з поліпропілену, коли в них наливають гарячу воду температурою близько 50°C. У холодних напоях рівень забруднення значно нижчий.

Щоб зменшити надходження мікропластику в організм, варто перекладати їжу з доставки у скляний або керамічний посуд перед розігріванням, не використовувати пластикові контейнери в мікрохвильовці та замінити пластикові пляшки на багаторазові скляні або металеві ємності для води.

Вплив мікропластику на здоров’я людини досі до кінця не вивчений. Його частинки виявляють майже в усіх органах, зокрема в мозку, крові та плаценті, однак невідомо, чи завжди вони завдають шкоди. Деякі частинки виводяться з організму природним шляхом, але питання довгострокових наслідків залишається відкритим. В одному з досліджень, яке охопило 17 зразків людських артерій, мікропластик виявили в усіх зразках, причому в артеріях із жировими бляшками його було приблизно вдвічі більше.