У Львові стартує новий етап пошуку останків польських вояків

Роботи проводитиме ТОВ «Українська пам’ять» спільно з польськими фахівцями — представниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету. Це вже не перша спроба знайти поховання: у 2019 році тут уже вели пошукові роботи, які дозволили виявити місця поховань загиблих.

Історичний контекст пов'язаний з подіями вересня 1939 року, коли в передмістях Львова відбувалися запеклі бої між німецькими та польськими підрозділами. Територія села Голоско Велике, що тоді було розташоване біля Львова, стала одним із місць бойових дій. Загиблих польських вояків поховали у братській могилі на сільському кладовищі. У 1958 році село увійшло до складу Львова.

Цей етап робіт відбувається на тлі тривалих дискусій між Україною та Польщею щодо історичної пам'яті. Після визнання Польщею Волинської трагедії геноцидом у 2016 році взаємні претензії загострилися. Україна у відповідь на нищення українських пам'ятників у Польщі запровадила мораторій на ексгумації польських поховань. Попри домовленості 2020 та 2022 років про співпрацю, питання залишалось неврегульованим.

Водночас спостерігається поступ у цьому питанні. У 2023 році Україна дозволила спільні дослідження поховань у Пужниках, а в січні 2025 року вперше дозволила ексгумацію тіл польських жертв Волинської трагедії. У травні того ж року на Тернопільщині завершили ексгумацію жертв 1945 року, яку в Польщі назвали проривом. Водночас Київ досі очікує на відновлення Польщею меморіальної таблички на могилі воїнів УПА на горі Монастир.

Новий етап досліджень у Львові може стати ще одним кроком у врегулюванні складних питань спільної історії, але залишається відкритим питання взаємності у відновленні пам'ятників з обох боків.