Р РадикалГоловні новини України

Лучанка: від млина до культурного простору — історія території

·250 слівредакція
Лучанка: від млина до культурного простору — історія території

Територія, де нині працюють майстерні, студії та культурні ініціативи, має понад столітню історію. Вона починалася з млина над Сапалаївкою, а згодом стала домівкою для великої швейної фабрики.

Історія цієї локації сягає початку ХХ століття, коли над річкою Сапалаївка запрацював млин, пов'язаний із родиною Фрідманів. Він постачав борошно місцевим пекарням і розташовувався у двох невеликих будинках, які збереглися до наших днів.

Після пожежі у 1920-х роках споруда значно постраждала. Уже 1926 року Йойна Фрідман звів поруч новий багатоповерховий корпус. Саме ця будівля згодом стала частиною фабричного комплексу.

У 1966 році на вулиці Млиновій заснували «Міськпромкомбінат», який пізніше перетворився на швейну фабрику «Лучанка». На підприємстві виготовляли постільну білизну, жіночий та дитячий одяг, спецодяг й інші текстильні вироби. У виробничих цехах було зайнято понад 700 працівників.

У 1980-х роках фабрика активно оновлювала асортимент — нові моделі могли запускати у виробництво за 6–10 днів. У 1990-х тут шили блузки, штани та сукні на замовлення партнерів із Франції, Німеччини, Польщі та Бельгії.

Згодом обсяги виробництва почали скорочуватися. У середині 2010-х основне виробництво зупинили, а частину приміщень почали здавати в оренду. Це дало поштовх до появи на території нових мешканців — майстрів, підприємців і митців. Один швейний цех продовжує працювати й досі.

У 2026 році громадська організація «місто.ребут» спільно з резидентами «Лучанки» та студентами-архітекторами облаштувала тут вуличну зону з амфітеатром. Простір, який раніше слугував переважно для проїзду та паркування, тепер використовують для зустрічей, відпочинку й невеликих подій.

Нині «Лучанка» поєднує виробництво з креативними функціями: поруч із цехами працюють майстерні, студії, бізнеси та культурні проєкти. Територія продовжує жити — просто в іншій формі, ніж десятиліття тому.

Читайте також