Розстріли беззбройних: Лубінець назвав число загиблих у полоні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції навів оновлені дані про злочини РФ проти українських полонених. За його словами, зафіксовані випадки, коли окупанти розстрілювали бійців одразу після того, як ті кидали зброю, піднімали руки та лягали на землю, демонструючи відмову від опору.

Лубінець зазначив, що такі дії є свідомими знущаннями з беззбройних військових. Він наголосив: "З початку повномасштабного вторгнення тільки зафіксовані факти вбивства, страти щонайменше 345 українських військових, які, за зафіксованими відео, зробили все, щоб здатися в полон. Це означає, що вони поклали зброю, вийшли з піднятими руками, лягли на землю, показали, що вони не продовжують бойові дії. Їх російські солдати оглянули — переконалися, що жодної зброї немає". Окремі випадки, за його словами, супроводжувалися примусовим роздяганням та розстрілом упритул. Омбудсман нагадав, що згідно з Женевською конвенцією, боєць набуває статусу військовополоненого одразу після складання зброї, тож такі розстріли є прямим воєнним злочином.

Посадовець також повідомив про окремий список загиблих у неволі: "У нас є окремий список, станом на сьогодні в ньому 375 імен. Це українські військовополонені та цивільні заручники, які були верифіковані як військовополонені або цивільні, затримані Російською Федерацією... І всі вони повернулись додому на щиті, тобто Російська Федерація передала нам тіла закатованих 375 громадян України". Серед загиблих — п'ятеро тяжкохворих захисників, яких намагалися швидко обміняти через Стамбульський список, та щонайменше 53 бійці, які стали жертвами вибуху в Оленівці.

Українські правоохоронці розслідують 635 кримінальних справ щодо знущань над полоненими. Майже 95% українських військових, які потрапили в російські в'язниці, зазнають систематичних катувань. Окупанти застосовують побиття, струм, сексуальне та психологічне насильство, цькування собаками та показові суди. Сфабриковані російські суди вже винесли вироки понад 1700 українцям.

Ці дані свідчать про системний характер порушень Росією міжнародного гуманітарного права. Відсутність належної реакції світової спільноти на ці злочини лише заохочує окупантів до подальших знущань. Кожен зафіксований випадок — це не лише цифра у звіті, а зламана доля родини, яка втратила близьку людину. Питання покарання винних залишається відкритим, але фіксація цих злочинів є важливим кроком для майбутніх трибуналів.