Ле Пен і Барделла різко засудили дії Москви: що стоїть за заявою французьких ультраправих

У заяві, оприлюдненій у суботу, 19 вересня, Марін Ле Пен і Жордан Барделла наголосили, що Москва не має права «розраховувати на те, щоб прямо чи опосередковано диктувати політику» Франції «за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску». Вони також заявили: «Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні».

Заява з'явилася наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці, де Жордан Барделла був присутній. Метою зустрічі було поінформувати політичні сили про геополітичні кризи, з якими стикається країна. Окремо політики висловили підтримку заходам для зміцнення безпеки стратегічної інфраструктури — після того, як президент Емманюель Макрон 18 вересня оголосив, що доручив уряду підготувати план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних атак.

Ще один пункт заяви — рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які досі працюють у Росії, зокрема Nestlé та Auchan. Ле Пен і Барделла назвали це «ворожим актом», що «безпосередньо підриває інтереси та права наших компаній». Визнаючи «погіршення ситуації з безпекою», про яке повідомили політичним силам, вони заявили, що «Франція не може (...) залишити безкарними будь-які ворожі дії, вчинені на її території, проти її інфраструктури, її стратегічних інтересів або її народу».

Для Ле Пен ця заява має особливе значення: вона лідирує в опитуваннях серед потенційних учасників президентських перегонів, і опоненти регулярно критикують її за позиції, які вважають примирливими щодо російського керівництва. Публічне засудження дій Москви, та ще й разом із Барделлою, може бути спробою зняти цю критику напередодні виборчої кампанії.

Контекст також показує, що тема російського тиску дедалі частіше звучить на найвищому рівні в Європі. Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що розвіддані вказують на російські «плани гібридних ударів» проти країн, які підтримують Україну. А президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн говорила про намір ЄС представити нову стратегію безпеки, яка має доповнити статтю 4 Договору НАТО.

Отже, заява французьких ультраправих — це не лише зовнішньополітичний сигнал, а й внутрішньополітичний крок. Вона показує, що в умовах зростання гібридних загроз навіть сили, які традиційно уникали жорсткої антиросійської риторики, змушені коригувати позицію. Наскільки це справді змінить політику партії, стане видно вже під час передвиборчої боротьби.