Кривонос каже, що не отримував паперової підозри: що це змінює

Керівник Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос на брифінгу розповів, що не бачив паперового варіанта повідомлення про підозру, адресованого йому особисто, і ніхто йому такого документа не вручав. За його словами, те, що з'явилося в публічному просторі, він назвав незрозумілим винаходом — «Телеграм-підозрою».

За версією Кривоноса, керівництво антикорупційних органів заздалегідь припускало, що проти них готується нова атака. Він описав ранкові події як безпрецедентний інформаційний тиск на НАБУ і САП, метою якого, на його переконання, є зміщення фокусу уваги, політизація обох відомств і підрив довіри до них. Директор НАБУ також згадав операцію «Карфаген»: за його словами, під час її планування такий розвиток подій передбачали. Він додав, що, на його думку, за торішніми нападками на НАБУ та САП стояли представники Офісу генерального прокурора, але це не зупинило роботу відомств — слідство триває, і колективи працюють у звичайному режимі.

Контекст цієї заяви важливий для розуміння процедурної сторони. 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко, який 7 вересня подав у відставку, повідомив, що підписав підозру Кривоносу. Йому інкримінують підроблення офіційних документів заради отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також фіктивне усиновлення, яке, за версією слідства, мало штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді. Згодом Кравченко оприлюднив текст підозри й матеріали справи та повідомив, що виїхав за кордон у відрядження. НАБУ і САП, зі свого боку, назвали підозру продовженням атаки на антикорупційні органи.

Паралельно розгортається кадрове питання. Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення Кравченка з посади генерального прокурора, і відповідне подання вже надійшло до парламенту. Розгляд питання про відставку генерального прокурора заплановано на 15 вересня.

Для громадян ця історія має цілком практичний вимір. Якщо підозру справді не вручили в передбаченому законом порядку, постає питання про юридичну силу такого кроку і про те, хто має право його оскаржувати. Якщо ж процедура була дотримана, а публічне оприлюднення випередило офіційне вручення, це сигнал про розбіжність між політичним та правовим треком. Обидва сценарії впливають на довіру до антикорупційної інфраструктури, від якої залежить і розслідування справ проти посадовців, і подальша співпраця з міжнародними партнерами.

Підсумок: найближчі дні покажуть, чи перетвориться суперечка про «Телеграм-підозру» на судову справу, чи залишиться політичним епізодом. Ключовими точками стануть голосування у Верховній Раді 15 вересня та подальші кроки НАБУ, САП і Офісу генерального прокурора.