Крим пояснив російське громадянство дружини: примусова паспортизація та відмова від статусу

За словами Крима, його майбутня дружина у 2014 році мешкала в Севастополі й опинилася в умовах примусової паспортизації, яку Росія запровадила після окупації Кримського півострова. Україна, нагадає заступник генпрокурора, такого набуття російського громадянства не визнає.

У 2015 році жінка виїхала з окупованого півострова на підконтрольну українській владі територію, а згодом одружилася з Максимом Кримом. Після переїзду вона зверталася до російської дипломатичної установи, аби відмовитися від нав'язаного їй статусу. Як зазначає Крим, відповідні звернення та підтвердження їх надсилання збереглися.

Заступник генпрокурора наголошує, що ці обставини не є новими — їх уже публічно коментували раніше. «Жодних фактів впливу цих обставин на мою службову діяльність, конфлікту інтересів чи встановлених обмежень для виконання мною повноважень немає», — заявив він, додавши, що значна частина його професійної роботи стосувалася розслідування та підтримання обвинувачення в судах у справах про воєнні злочини РФ і злочини проти основ національної безпеки України. Крим також закликав не підміняти факти й нагадав, що всі питання щодо його професійної діяльності проходили відповідні державні перевірки.

Пояснення з'явилося на тлі кадрових змін в Офісі генпрокурора. 14 вересня тодішній генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також про підозру близькій особі керівника САП Олександра Клименка. За версією Кравченка, представники НАБУ нібито вимагали від керівництва ДБР та ОГП «за будь-яку ціну скасувати повідомлення про підозру Семену Кривоносу».

Сам Кривонос того ж дня на брифінгу заявив, що підозру йому особисто не вручали й не привозили до НАБУ. «Сьогодні ми побачили такий незрозумілий винахід, інформаційний жанр — Telegram-підозра… Я не бачив паперового документу, ніхто її [підозру] особисто мені не вручав, ніхто її не привозив у НАБУ та САП», — сказав очільник НАБУ. Центр протидії корупції заявив, що Кравченко підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість виїхати за кордон, після чого сам залишив Україну. Антикорупційні органи пов'язують дії Кравченка з операцією проти шахрайських кол-центрів «Карфаген», у межах якої підозру отримав посадовець ОГП Сергій Кропива. Увечері 14 вересня Офіс генпрокурора заявив, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності й у межах цього провадження підозру не отримала жодна людина, оскільки для такого рішення не було правових підстав.

Після відсторонення Кравченка управлінські функції в Офісі генпрокурора виконує його заступник Максим Крим. Про це 15 вересня повідомила керівниця Управління інформаційної політики та комунікацій ОГП Мар'яна Гайовська, уточнивши, що окремим наказом чи розпорядженням Крима виконувачем обов'язків генпрокурора поки не призначали.

Отже, пояснення Крима варто розглядати в ширшому контексті — на тлі боротьби за керівні посади в органах прокуратури та антикорупційних інституціях. Для громадян важливо, що йдеться про тимчасове виконання обов'язків на найвищому рівні прокуратури, а отже, будь-які питання до керівництва відомства мають вирішуватися через офіційні процедури перевірок, а не через інформаційні кампанії.