Крим не інтегрували в Україну: Плохій про помилки еліт і ядерну зброю

Від самого початку незалежності України Крим розглядався як потенційна точка конфлікту між Києвом і Москвою. Про це свідчать заяви російських політиків ще в серпні 1991 року, зокрема прес-секретаря Бориса Єльцина Павла Вощанова та мера Москви Гавриїла Попова, який згадував не лише Крим, а й Одесу. Цю тему порушував і Михайло Горбачов у розмовах з американським президентом Джорджем Бушем.

На думку Плохія, у ті роки війну вдалося відвернути завдяки демократичному вибору України. Прозорі президентські вибори, на яких переміг Леонід Кучма, стали заспокійливим сигналом для кримських сепаратистів і дозволили втримати півострів у правовому полі України. Однак після цього українські еліти припустилися стратегічної помилки.

«Крим вдалося затримати в юридичному полі України, але нічого не було зроблено для того, щоб Крим фактично інтегрувати і в політичне, і в економічне поле України», — зазначає дослідник. Півострів продовжував функціонувати як загальносоюзна здравниця, пов'язана з туристичною індустрією та військовими програмами СРСР. Український бізнес і політики купували там власність, але не дбали про захист цих активів, а культурна та мовна ситуація залишалася поза увагою.

Сигналом, який проігнорували, стала конфліктна ситуація навколо острова Тузла. Її вдалося локалізувати, але висновків не зробили, тому змагання між Росією та Україною за Крим тривало в економічній, культурній і політичній площинах. Плохій пояснює це молодістю української державності та браком досвіду стратегічного мислення, яке виходить за межі виборчих циклів.

Окремо історик оцінив потенційну роль ядерної зброї. Він наголошує: повномасштабних воєн між ядерними державами не буває, тож якби Україна зберегла свій арсенал, вторгнення 2022 року було б неможливим. Проте на події в Криму та на Донбасі 2014 року ядерний статус, найімовірніше, не вплинув би.