Кравченко оприлюднив другу частину матеріалів проти Кривоноса: що це змінює

Кравченко опублікував другу частину матеріалів, які стосуються діяльності Семена Кривоноса. За версією автора публікації, директор НАБУ був причетний до передачі земельної ділянки на Київщині та вимагання 72 тисяч доларів. Йдеться про події з березня по листопад 2014 року, коли Кривонос очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції.

За матеріалами Кравченка, у березні 2014 року заявник Владислав Рузматов звернувся до голови Старобезрадичівської сільради Петра Горбаченка щодо безоплатного отримання 0,25 га землі в селі Тарасівка Обухівського району. Горбаченко нібито погодився допомогти за 120 тисяч доларів, хоча в подальших матеріалах фігурує сума 72 тисячі доларів. Уже в квітні Рузматов звернувся до правоохоронців і діяв під їхнім контролем. За планом ділянку спершу мали оформити на Віталія Оверченка, а потім продати заявнику; посередником виступав Віталій Булашенко.

Сільрада передала землю Оверченку, і 30 вересня 2014 року реєстраційна служба, яку очолював Кривонос, зареєструвала за ним право власності. Оверченко видав довіреність Дмитру Шнайдеру для укладення договору з Рузматовим. Кравченко також заявляє про спробу занизити вартість ділянки для зменшення податків: 30 жовтня оцінювач визначив ціну у 149 896 гривень 25 копійок, тоді як, за версією слідства, ринкова вартість становила 345 тисяч гривень. Заплановану на 31 жовтня угоду не завершили — Кравченко пов'язує це із зустріччю Кривоноса та заступника прокурора Обухівського району Олексія Павлушка, після якої, як він стверджує, директор НАБУ припинив розмови з іншими фігурантами.

Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру Кривоносу у проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі та організації підроблення звіту про оцінку землі. Він також запевняє, що про це провадження знала конкурсна комісія, яка рекомендувала Кривоноса на посаду директора НАБУ. Після заперечень антикорупційних органів Кравченко опублікував квитанції та дані відстеження Укрпошти, наполягаючи, що підозру офіційно направили. Водночас стаття 278 Кримінального процесуального кодексу вимагає особистого вручення документа в день складення, а якщо це неможливо — застосування встановленого КПК порядку. Поштові документи засвідчують факт відправлення, але не дають змоги встановити, чи вручили підозру з дотриманням усіх вимог закону.

НАБУ і САП наполягають, що Кривонос не отримав підозру в передбаченому законом порядку. Офіс генпрокурора заявив про відсутність правових підстав для повідомлення підозри, і запис про це прибрали з ЄРДР. Кравченко вважає такі дії протиправним втручанням.

Першу частину матеріалів Кравченко опублікував 14 вересня. Вона стосувалася кримінальної справи 2008 року: за версією Кравченка, Кривонос та інший фігурант отримали 90 тисяч гривень для організації підкупу студентів Київського національного лінгвістичного університету та КНУ імені Тараса Шевченка, щоб ті проголосували за БЮТ. Кравченко також стверджує, що після початку розслідування Кривонос шукав законні підстави для амністії і для цього його нібито записали батьком малолітньої дитини знайомої жінки, яку в матеріалах називають кодовим ім'ям «Рея». На оприлюдненому відео жінка розповідає, що після оформлення документів Кривонос не брав участі у вихованні та утриманні дитини, а у 2018 році подав заяву про відмову від батьківства. Сам Кравченко називає цей епізод «фіктивним усиновленням», хоча з наведеного ним опису випливає, що Кривоноса записали батьком у свідоцтві про народження.

Поки що всі твердження залишаються версією Кравченка, а провину директора НАБУ за жодним з епізодів не встановлено. Для суспільства ця історія важлива передусім тим, наскільки інституційно спроможними виявляться антикорупційні органи, коли їхній керівник стає об'єктом публічних звинувачень, а юридична процедура вручення підозри перетворюється на предмет окремого спору.