Смог за вікном і кондиціонер: що можна робити, а що — не варто

Побутовий спліт-кондиціонер працює за замкнутим циклом: внутрішній блок забирає повітря з кімнати, проганяє його через теплообмінник і фільтр, охолоджує та повертає в те саме приміщення. Вуличне повітря в цьому процесі не бере участі, тому за зачинених вікон ані дим, ані сажа в квартиру через прилад не потрапляють. Про це розповіла Тетяна Тюх, менеджерка інженерно-кліматичної компанії «Ліка-Комфорт».

Виняток — техніка преміального класу з функцією примусового притоку свіжого повітря, яку на пультах позначають як fresh air intake. У таких моделях є окремий канал у зовнішньому блоці, і на час задимлення цю опцію потрібно вимкнути вручну.

Найбільше власників лякає зовнішній блок, що висить у задимленому повітрі. Але, за словами експертки, контур холодоагенту повністю герметичний і не має фізичного з'єднання з повітрям приміщення — зовнішній блок лише обмінюється теплом із вулицею. Реально вразливе місце — прохід труб фреонопроводу крізь стіну. Якщо його колись загерметизували неякісно або монтажна піна просіла, запах диму та дрібні частинки можуть проникати саме там. Тож варто оглянути місце входу труб і за потреби додатково його загерметизувати.

Штатний фільтр кондиціонера — сітчастий, грубого очищення, іноді з шаром активованого вугілля. Він затримує пил, шерсть тварин і великі частинки, подовжуючи термін служби теплообмінника, але частинки PM2,5 і PM10 вільно проходять крізь комірки. Проти диму працюють інші рішення — HEPA-фільтри, що затримують частинки від 0,3 мікрона, та товстий шар активованого вугілля для запахів і газів. Такі фільтри ставлять у побутові очисники повітря, припливні установки й рекуператори, а не у спліт-системи. «Кондиціонер і очисник повітря — це два різні прилади з різними функціями, і плутанина між ними — одна з найпоширеніших причин розчарування споживачів», — наголошує Тюх.

Сам факт роботи кондиціонера під час смогу небезпеки не створює, бо прилад нічого не додає в приміщення ззовні. Навпаки, він знімає спокусу відчинити вікно, коли в квартирі задушливо. Безпечний режим передбачає герметичне приміщення із зачиненими вікнами, дверима та справними ущільнювачами, вимкнену функцію припливу свіжого повітря (якщо вона є) і чистий, а не забитий пилом фільтр.

Після задимлення фільтри чистити потрібно обов'язково, навіть попри те, що дим вони не ловлять: дрібні сажисті частинки осідають на їхній поверхні та на теплообміннику під час провітрювання чи випадкового відкриття вікон. Забитий фільтр погіршує циркуляцію повітря, а згодом з'являється неприємний запах. Прилад слід вимкнути й від'єднати від живлення, обережно відкрити передню панель внутрішнього блока, вийняти сітчасті фільтри та промити їх теплою проточною водою, за потреби — з м'яким мийним засобом. Гаряча вода деформує сітку, сильні забруднення краще попередньо змочити, а сушити — природним шляхом у затінку, без прямого сонця й фена.

Якщо після миття зберігається запах гару, це означає, що сажа осіла на теплообміннику всередині блока — тоді потрібне професійне чищення сервісним майстром з обробкою теплообмінника спеціальним засобом і, за потреби, дренажної системи. Самостійне миття фільтрів — це базова гігієна, а не техобслуговування: до вузлів усередині блока без інструменту не дістатися. Фільтри варто мити раз на 2–4 тижні в сезон активного використання та позачергово після сильного задимлення, а майстра викликати 1–2 рази на рік, оптимально навесні; для квартир біля промзони чи в задимлених районах — двічі на рік системно. «Просте правило: миєте фільтр самі — раз на 2-4 тижні в сезон; викликаєте майстра — раз-два на рік. Це не взаємозамінні речі, а дві частини одного циклу догляду за технікою», — підсумовує Тюх.

Отже, у дні смогу кондиціонер безпечний, якщо вікна зачинені, приплив свіжого повітря вимкнено, а фільтр чистий. Захистити оселю від диму та дрібнодисперсних частинок він не здатен — для цього потрібен окремий очисник повітря з HEPA-фільтром і вугільним шаром.