Гана звинуватила Росію у вербуванні громадян для війни: що відомо

Міністр закордонних справ Гани Семюел Окудзето Аблаква порушив це питання під час переговорів у Москві з главою російського МЗС Сергієм Лавровим. За підсумками зустрічі Лавров погодився працювати над врегулюванням ситуації, повідомляє російське агентство Інтерфакс та Bloomberg.

Лавров підтвердив, що громадяни Гани підписували контракти з російським Міноборони, але назвав це рішення добровільним. За його словами, вони йшли на службу «із солідарності з країною, яка їм також допомагала боротися з расизмом», а також «із матеріальних фінансових міркувань».

Гана — не єдина африканська країна, яка висуває подібні претензії. У лютому розвідка Кенії заявила, що Росія обманом залучила понад 1000 кенійців, обіцяючи їм роботу водіями вантажівок або охоронцями. У Південно-Африканській Республіці затримали п’ятьох підозрюваних у вербуванні найманців для російської армії. У листопаді минулого року Bloomberg писав, що до цього могла бути причетна Дудузіла Зума-Самбудла, донька експрезидента ПАР Джейкоба Зуми, яка переконала 20 чоловіків, що вони їдуть на курси підготовки охоронців.

Про обманне вербування громадян повідомляла також влада Ботсвани в липні, зазначаючи, що кількість жертв таких схем «зростає з лякаючою швидкістю». Аналогічні звинувачення висувала й Панама, проте в МЗС РФ запевнили, що контракти мають добровільний характер.

За даними Міністерства закордонних справ України від 16 серпня, Росія завербувала до своїх збройних сил щонайменше 2982 особи з 37 африканських країн, з яких 486 загинули. Українське відомство спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими створило спеціалізований вебресурс англійською, французькою та мовою суахілі. Там можна знайти верифіковану інформацію про методи російського рекрутингу, свідчення постраждалих та практичні рекомендації для потенційних жертв і їхніх родин.

Ситуація свідчить про системний характер вербування африканців для участі у війні. Москва визнає факт підписання контрактів, але відкидає звинувачення в примусі, тоді як африканські уряди наполягають на обмані та порушенні законодавства. Це створює додаткову напругу у відносинах Росії з країнами континенту.